Хлібний рекорд під час війни: як Миколаївщина зібрала щедрий урожай та скільки коштує продукція з поля

За підсумками перших семи місяців 2026 року аграрний сектор Миколаївської області продемонстрував зростання на 27,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого 2025 року, що стало можливим насамперед завдяки високій віддачі полів під час збирання ранніх культур.

Як повідомляє Головне управління статистики у Миколаївській області, рушієм загального підйому стало рослинництво: обсяги виробництва у цій галузі за січень–липень зросли на 31,3% відносно показників січня–липня 2025 року.

Жнива-2026: понад 2,5 мільйона тонн зерна та стрибок продуктивності полів

Станом на 1 серпня 2026 року всі категорії виробників області намолотили 2507,9 тисячі тонн зернових та зернобобових культур. Цей обсяг наведений у початково оприбуткованій масі (так званій «бункерній вазі» — тобто у фізичній вазі зерна безпосередньо з-під комбайна, до його очищення від домішок та сушіння на елеваторах). Якщо порівнювати з результатом перших семи місяців 2025 року, збір зернових зріс на 32,1%.

Показники продуктивності:

• середня врожайність зернових по області досягла 40,4 центнера з гектара, що на 29,1% перевищує минулорічний рівень;
• валовий збір озимого та ярого ріпаку зріс на 32,4% відносно торішнього періоду і склав 347,8 тисячі тонн за середньої врожайності 24,1 центнера з гектара (приріст урожайності становив 23,0%).

Хто вирощує хліб: розподіл між агрофірмами та приватними господарствами

В аграрній статистиці виробники традиційно діляться на дві групи: юридичні особи (великі та середні агрофірми, фермерські підприємства) та індивідуальні господарства населення (селянські подвір'я, городи та самостійно оброблювані земельні паї).

У виробництві хліба ключову роль відіграють саме підприємства: з 2,51 мільйона тонн загального валу зерна вони намолотили 1,93 мільйона тонн (близько 77% від усього врожаю області), обробивши 440 тисяч гектарів із середньою врожайністю 43,8 ц/га. Решту — понад 579 тисяч тонн збіжжя — зібрали невеликі одноосібні та сімейні господарства селян.

Головною культурою регіону залишається пшениця: агропідприємства зібрали її 1,43 мільйона тонн з площі 306 тисяч гектарів (середня врожайність — 46,7 ц/га). Урожай ячменю на підприємствах склав 385,3 тисячі тонн з 90 тисяч гектарів (42,8 ц/га).

Рейтинг районів: лідери за намолотом та рекорди Первомайщини

Серед чотирьох районів Миколаївщини результати збирання зерна на підприємствах розподілилися наступним чином:

• Миколаївський район: забезпечив найбільший валовий збір за рахунок найбільшої площі ріллі. Місцеві підприємства намолотили 586,6 тисячі тонн зерна (зокрема 395,9 тисячі тонн пшениці та 148,9 тисячі тонн ячменю) за середньої врожайності 42,1 ц/га;
• Первомайський район: продемонстрував найвищу агрономічну продуктивність у регіоні завдяки сприятливішим ґрунтово-кліматичним умовам півночі області. Середня врожайність зернових тут склала 53,8 ц/га, а по пшениці досягла максимальних по області 57,5 ц/га (зібрано 438,2 тисячі тонн зерна, з яких 360 тисяч тонн припало на пшеницю);
• Баштанський район: дав 462,9 тисячі тонн зернових (у тому числі 334 тисячі тонн пшениці) за середньої віддачі полів 41,3 ц/га;
• Вознесенський район: отримав 441 тисячу тонн зернових культур (з них 339,2 тисячі тонн пшениці) з урожайністю 41,2 ц/га.

Овочі та картопля: врожай відкритого ґрунту

Сегмент відкритого ґрунту за підсумками семи місяців продемонстрував такі показники:

• валовий збір овочів відкритого ґрунту всіма категоріями господарств зріс на 7,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року і склав 45 тисяч тонн за середньої врожайності 137,9 центнера з гектара (урожайність зросла на 4,2%);
• картоплі накопали 43,3 тисячі тонн (це на 2,4% менше торішнього показника через коригування площ), проте її середня врожайність дещо підвищилася — до 116,6 ц/га (приріст на 1,1%).

Ціни від виробників: собівартість продукції прямо з поля

Агропідприємства області у січні–липні 2026 року реалізовували вироблену продукцію за такими середніми гуртовими цінами (без урахування ПДВ, витрат на транспортування та посередницьких націнок):

• насіння олійних культур: 24,3 тисячі гривень за тонну (в перерахунку — 24,30 грн за кілограм);
• плодово-ягідні культури: 22,8 тисячі гривень за тонну (22,80 грн за кілограм);
• картопля: 10,3 тисячі гривень за тонну (10,30 грн за кілограм);
• зернові та зернобобові культури: 8,7 тисячі гривень за тонну (8,70 грн за кілограм);
• овочеві культури: 6,7 тисячі гривень за тонну (6,70 грн за кілограм);
• сільськогосподарські тварини в живій масі: 66,8 тисячі гривень за тонну (66,80 грн за кілограм живої ваги).

Тваринництво: спад надоїв і ключова роль приватних подвір'їв

На відміну від рослинництва, тваринницька галузь області за сім місяців скоротила обсяги виробництва до 92,6% відносно січня–липня 2025 року:

• реалізація худоби та птиці на забій у живій масі знизилася на 3,3% — до 11,9 тисячі тонн;
• валовий надій сирого молока зменшився на 6,3% — до 108,7 тисячі тонн;
• виробництво яєць свійської птиці додало 2,8%, склавши 88,8 мільйона штук.

Структура поголів'я на кінець липня 2026 року показує суттєву різницю в спеціалізації:

• утримання корів і виробництво молока практично повністю спирається на селян: населення утримує 65,9% поголів'я великої рогатої худоби та 73,8% дійних корів;
• вівчарство і козівництво майже повністю зосереджено на приватних подвір'ях — 95,2% поголів'я;
• птицю також здебільшого вирощують селяни (73,4% від загальної кількості);
• свинарство натомість розвивається промисловим способом: 61,1% поголів'я свиней зосереджено на спеціалізованих агропідприємствах.

Підсумки для регіону

Результати перших семи місяців року відображають контраст між галузями: рослинництво забезпечило значний приріст збору зерна завдяки високій урожайності пшениці, тоді як у тваринництві триває скорочення надоїв молока та поголів'я худоби, де основне навантаження продовжує нести приватний сектор.

А. Солунський.