Ворота до царства Аїду над Інгулом: таємниці Спаського пагорба та гіпотези про зв'язок Миколаєва з «Одіссеєю»

Ландшафти злиття Інгулу та Південного Бугу, геологічні особливості Спаського пагорба та археологічні знахідки кіммерійської доби зберігають у собі тритисячолітню історію, яку місцеві дослідники пов'язують із подіями античного епосу Гомера. Краєзнавчий нарис про історичні пласти, підземні води та протомісто «Дикий Сад» оприлюднила на своїй сторінці у Facebook миколаївська краєзнавиця Іра Івкова.

Авторка звертається до гіпотези миколаївського дослідника Анатолія Золотухіна, який роками обґрунтовував версію про те, що автор давньогрецьких поем міг знати ці краї або навіть народитися тут, а похмура «земля кіммерійців» із одинадцятої пісні «Одіссеї» описує осінній лиман:

«Сонце тим часом зайшло, і покрилися тінню дороги. До океанських глибоких кордонів підійшов наш корабель. Там розташоване місто й земля кіммерійських народів, Вічно покриті туманом і хмарами. Сонце промінням Їх не осяє ніколи... Смертна панує там ніч над людьми нещасними...»

Підземні річки Спаського пагорба та царство Аїду

За версією дослідника, описана в поемі мандрівка Одіссея до підземного царства та зустріч із віщуном Тіресієм знаходять пояснення в реальній геології півострова. У вапнякових пластах під Спаським пагорбом у районі сучасної обсерваторії століттями тече потужна підземна ріка, яка живила стародавні джерела. У давньогрецькій поемі місто мертвих має назву Алібант, що перекладається як «потік висохлої річки» або «мертве джерело».

Для давніх мореплавців злиття Інгулу з широким руслом Південного Бугу, вири на стику течій та глибокі колодязі пагорба сприймалися як прямий вхід до потойбіччя, де вирують підземні річки Ахеронт, Флегетонт і Коцит.

Обсерваторія над водою та вимір часу

Сьогодні на найвищій точці над лиманом, де в давнину функціонувало язичницьке святилище, розташована Миколаївська астрономічна обсерваторія. Краєзнавиця проводить філософську паралель між історією та сучасністю:

• у підвалах будівлі в темряві встановлені прилади точного часу, які фіксують секунди під землею;

• на вершині пагорба телескопи спрямовані у відкритий космічний простір.

Портове протомісто «Дикий Сад» та сучасні паралелі

Реальним свідком епохи створення гомерівського епосу є городище «Дикий Сад», розташоване неподалік на схилі біля злиття двох річок. Археологи виявили тут залишки кам'яних цитаделей, оборонні рови та сліди мостів. У кіммерійські часи це було повноцінне портове місто з власною гаванню, кузнями та бронзоливарним виробництвом, куди прибували торговці з усього Чорноморського басейну та Середземномор'я. Структура поселення вже тоді поділялася на цитадель для знаті, ремісниче передмістя та гавань для суден.

Іра Івкова зазначає, що історія цих берегів продовжується і під час сучасної російсько-української війни: інгульські схили, які тисячоліттями тримали оборону давніх поселень, залишаються форпостом півдня, де містяни під час обстрілів ховаються в підземні укриття та продовжують тримати оборону краю.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.