Пам'ятаємо, сумуємо…

Минає три роки, як 29 серпня, обірвалось молоде життя Любові Семенчевої (Демченко).

Жодні слова не зможуть загоїти рану у серці матері, батька, старшого брата, його дружини та племінників, родичів, друзів родини, колег. І втішити серце маленької донечки, якій, коли померла її матуся, - не виповнилось ще й двох рочків.

Для найрідніших, біль за втрату Любочки меншим не стає, - їй було 32 роки - вік, коли треба жити, любити, радіти життю, кожен новий день наповнювати щастям, бачачи як підростає маленька доня.

Всі, хто знав Любу, завжди зберігатимуть у своїй пам’яті світло її красивої душі.

29 серпня, у день сумних роковин, багато односельчан, друзів, колег прийшли підтримати родину на поминальній панахиді, - молились у Свято-Нікольському храмі с. Велика Солона, - увічнили квітами могилу - місце її вічного спочинку на сільському цвинтарі.

Люди згадували все найкраще, що подарувала цьому світові Любочка у своєму земному житті. Житті, обірваному у розквіті сил, планів, мрій та надій…

Люба була сонцем для своєї родини, людиною з неймовірно доброю душею, - згадує свою ученицю вчителька Возсіятської школи, класний керівник Люби Демченко.

Красива, ерудована, чуйна, товариська. Скрізь, де з’являлась Люба, завжди ставало багато тепла і світла, - сказала вона.

Люба сама випромінювала сонце… Я ніколи не бачила її сумною чи похмурою. До кожної людини у селі була привітна і ввічлива, товариська. Там, де була Люба, завжди вирувало життя, там все крутилося, вертілося, оживало на повну силу. Там з’являлось багато цікавих ідей, і всі ідеї втілювалися у добрі справи.

Талановита від Бога на щирість, підтримку, доброту. Від народження мала велику жагу до знань, здобула улюблену професію юриста (здобула дві вищі освіти), була енергійною, цілеспрямованою, за своє коротке життя відбулась як професіонал, і як достойна людина.

Ще у шкільні роки проявила свої лідерські якості, - на першому плані було її бажання заступатись за слабшого, підтримувати. На шкільних канікулах організовувала для сільської малечі самодіяльні дитячі концерти. Любочка сама писала сценарії, роздавала дітям читати і вчити вірші. І у центрі села під відкритим небом цими літніми вечорами дітлахи із усіх сусідніх вулиць поспішали до нас цікаво проводити дозвілля, - щоб продемонструвати свої таланти, свій художній номер, а також послухати пісню чи вірш інших дітей.

Вчителька також поділилась своїми теплими особистими стосунками із Любочкою, згадала, що Люба могла довірити їй свої певні секрети, за що вона вдячна була своїй учениці.

…Багато людей сьогодні, згадуючи Любу, згадували, що вона безмежно любила свою родину. Маму, тата, старшого брата, дружину чоловіка, своїх обох племінників. Вона так пишалася ними, їхніми спортивними перемогами. Люба була сонцем для своєї родини. Багатьом Люба показала приклад, як треба берегти родинне тепло, проявляти взаємну турботу, щирість, радість одне до одного.

«А вже потім я бачила її щасливою у шлюбі зі своїм чоловіком, порядною та вірною дружиною, і безмежно щасливою, прекрасною, надзвичайно турботливою матір’ю - у ставленні до своєї маленької донечки», - ділилась вчителька.

…Відкрита, доброзичлива, у неї було багато друзів, бо уміла цінувати щирі стосунки, і сама завжди подавала руку підтримки, якщо потрібна була її допомога.

Смерть забрала її надто рано... І завжди буде важко це прийняти…

З цим важко змиритись.

Вічний спокій тобі, Любочка, у Царстві Небесному....

Прийміть найщиріші співчуття Тетяно Василівно і Григорію Петровичу Демченко.

Вічна і Світла пам'ять Вашій доньці Любові.

Співчуття всій родині, близьким - у треті роковини її смерті.

Розділяємо Ваш невимовний біль та журбу…

Зі смутком, ДРУЗІ РОДИНИ ДЕМЧЕНКІВ, ОДНОСЕЛЬЧАНИ, КОЛЕГИ.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/