Вересень в історії Миколаєва: корабельні рекорди, перегони бездоріжжям і навколосвітній тріумф

Вересневі дні зберегли для Миколаєва чимало сторінок інженерної відваги, спортивного азарту та наукового тріумфу. Від перших автоперегонів розбитими ґрунтовками на початку XX століття до зухвалого навколосвітнього рейсу яхти «Ікар» і заводських масштабів Юрія Макарова — згадуємо видатні постаті та історичні події, завдяки яким Миколаїв гучно звучав на весь світ.

Людина, за якої Миколаїв будував сотні кораблів

7 вересня 1934 року народився Юрій Іванович Макаров — провідний кораблебудівник і директор Чорноморського суднобудівного заводу.

Після закінчення Миколаївського кораблебудівного інституту 1958 року він прийшов на ЧСЗ і пройшов шлях від інженера до керівника підприємства. 1979 року Макаров очолив завод і залишався його директором до 1993-го.

За роки його керівництва на підприємстві побудували понад 500 суден і військових кораблів. Серед них — важкі авіаносні крейсери, науково-дослідні судна «Академік Кніпович» та «Академік Сергій Корольов». Уже в роки незалежності України на заводі було побудовано перший військовий корабель країни — «Славутич».

Макаров був не лише керівником: він мав п’ять авторських свідоцтв на винаходи. 1992 року його обрали академіком Академії інженерних наук України, а 1994-го він став почесним громадянином Миколаєва.

За біографією одного директора стоїть історія цілого міста — конструкторів, інженерів, робітників і кораблебудівників, завдяки яким Миколаїв десятиліттями залишався одним із найбільших центрів кораблебудування.

ГОНКА БЕЗ АСФАЛЬТУ

8 вересня 1907 року автомобілі та мотоцикли вийшли на старт незвичайної гонки Одеса — Миколаїв — Одеса. Учасникам належало подолати понад 200 кілометрів звичайними дорогами.

Асфальту тоді практично не було. Пил, багнюка, вибоїни та поломки перетворювали поїздку на справжнє випробування. Водій мав не лише керувати машиною, а й добре знатися на її механіці.

Перша у вітчизняній історії гонка цікава ще однією деталлю: її вперше знімали на кіноплівку. Оператор зі столиці спеціально приїхав на змагання, а вже за тиждень відзняті кадри показали глядачам одеського кінотеатру «Ілюзіон».

«ХАРКІВ» — 74 КІЛОМЕТРИ НА ГОДИНУ

9 вересня 1934 року на миколаївському заводі №198 — так тоді називався майбутній Чорноморський суднобудівний завод — спустили на воду лідер ескадрених міноносців «Харків». Корабель отримав назву на честь міста, яке на той час було столицею Української СРР.

«Харків» призначався для дій разом з есмінцями, ведення розвідки та торпедних атак. Головною перевагою корабля була швидкість. «Він міг розвивати понад 40 вузлів — близько 74 кілометрів на годину. Для великого бойового корабля 1930-х років це був надзвичайно високий показник. Після початку Другої світової війни «Харків» увійшов до складу Чорноморського флоту та брав участь у бойових операціях.

«ІКАР» — НАВКОЛО ЗЕМЛІ

9 вересня 1987 року з Миколаєва вирушила в далеку дорогу яхта «Ікар» Миколаївського кораблебудівного інституту.

Це була не звичайна туристична подорож. Вона увійшла в історію, як перше кругосвітнє плавання на яхті в СРСР і символ нового часу, що зруйнував залізну завісу між країнами та різними політичними системами.

Яхту спроєктували та побудували в Миколаєві за участю фахівців і студентів інституту. Тепер їм належало випробувати своє судно вже в океані. Маршрут пролягав через Канарські острови, Австралію та Тасманію, навколо мису Горн і далі до острова Святої Єлени. Екіпаж двічі перетнув екватор. За час плавання яхта провела 325 ходових діб у морі та подолала близько 32 тисяч морських миль.

Була й історична зупинка — острів Святої Єлени, де моряки відвідали місця, пов’язані з останніми роками життя Наполеона.31 липня 1988 року «Ікар» повернувся до Миколаєва.

ГРОСМЕЙСТЕР, ЯКИЙ «ПРАЦЮВАВ» З ВОГНЕМ

14 вересня 1909 року в Миколаєві народився Володимир Акімович Брон — учений, який здобув міжнародне визнання одразу у двох абсолютно різних сферах.

Брон став доктором технічних наук і фахівцем із вогнетривких матеріалів — матеріалів, здатних витримувати надзвичайно високі температури. Його наукові роботи мали значення для промисловості та металургії. Але широку популярність йому принесли шахи.

Шахові здібності Брона викликали захоплення сучасників, а професійна репутація залишалася бездоганною. Володимир Акімович став міжнародним гросмейстером і міжнародним суддею з шахової композиції. На відміну від звичайних турнірних партій, шахова композиція — це мистецтво створення та розв’язання спеціально придуманих шахових задач. Фахівців такого рівня у цій галузі було небагато. Тому ім’я миколаївця посідає особливе місце в історії світової шахової композиції.