Нові реактивні дрони «Герань-4» та «Герань-5»: Financial Times про те, як Росія змінює тактику повітряних атак проти України

Останніми тижнями російські війська розгорнули масоване застосування нових реактивних безпілотників «Герань-4» та «Герань-5», які за своєю швидкістю та конструкцією наближаються до характеристик крилатих ракет. Ці апарати набагато частіше долають протиповітряну оборону порівняно з поршневими попередниками, створюючи серйозну загрозу для тилових регіонів, цивільної інфраструктури та портової логістики. Про зміну технологічного характеру повітряної війни повідомили журналісти Фабріс Депре та Макс Седдон у великому розслідуванні британського видання Financial Times.

Один із таких апаратів поцілив у будівлю штаб-квартири Служби безпеки України, що стало першим прямим влучанням безпілотника в урядову будівлю в Києві. Інший дрон ледь не вразив літак Президента України Володимира Зеленського, який готувався до зльоту в Молдові під час його закордонного візиту. Сотні інших апаратів спричинили пожежі на складах і паралізували роботу портів.

Еволюція від «Шахедів» до дешевих крилатих ракет

Безпілотники серії «Герань» є модифікованими версіями іранських дронів Shahed, виробництво яких Росія налагодила у 2023 році. Якщо перше покоління («Герань-1») несло бойову частину вагою до 20 кг і розвивало швидкість до 185 км/год, то реактивний «Герань-5», уперше застосований у січні цього року, здатний долати до 1000 км зі швидкістю до 600 км/год, несучи 90-кілограмову бойову частину.

Модифікація «Герань-4» використовує аеродинамічно вдосконалений корпус перших версій, тоді як «Герань-5» має абсолютно нову конструкцію, наближену до крилатої ракети. Нові дрони оснащуються тепловізійними камерами, системами наведення на основі штучного інтелекту, російськими антенами із захистом від радіоелектронних завад та китайськими модемами сітчастого радіозв’язку (mesh).

Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов пояснив принцип роботи нового обладнання:

«Російський оператор летить на висоті 2–5 км, помічає ціль, фіксує її за допомогою камери, а потім Shahed атакує автоматично».

За його словами, майже всі реактивні безпілотники, які наразі атакують територію України, укомплектовані такими камерами. Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов зазначив:

«Причина, через яку Росія змогла створити нову велику виробничу лінію з нуля, полягає в тому, що це технологічно набагато простіше, ніж виготовлення таких речей, як танки, які вимагають величезних, унікальних і дорогих верстатів».

Пухов додав, що під час виробництва фактично пропустили тривалий етап тестування: кожна зміна негайно впроваджувалася в системи та відправлялася на фронт, а помилки виправлялися без зупинки конвеєра. На додачу, успіхи конструкторів призвели до того, що Тегеран звернувся до Москви з проханням надати передові моделі «Гераней» для використання у протистоянні з Ізраїлем та США.

Виклики для української ППО та дефіцит ракет

Масовані пуски тривають із 27 серпня, супроводжуючись як нічними залпами, так і денними нальотами. Зокрема, у четвер дрон поцілив в автозаправну станцію в Голосіївському районі Києва, а наступного дня ще двоє людей загинули внаслідок влучання у дві інші АЗС. Президент Володимир Зеленський схарактеризував ці атаки як такі, що мають дедалі більше терористичний характер.

За даними речника Повітряних Сил Юрія Ігната, українська ППО наразі перехоплює лише близько 60% реактивних безпілотників, тоді як для гвинтових версій рівень збиття стабільно становить 90–95%. Відбиття цих хвиль змушує військових дуже інтенсивно залучати винищувальну авіацію, пілоти якої нерідко збивають дрони з бортових гармат, що є вкрай ризикованим маневром. Ситуація ускладнюється гострим браком сучасних зенітних ракет, через що Повітряні Сили протягом літа навіть припинили щоденну публікацію статистики перехоплення балістичних цілей.

Директор польської аналітичної групи Rochan Consulting Конрад Музика назвав цю тенденцію «крилатизацією» безпілотної авіації ворога:

«Незабаром ми, ймовірно, побачимо в цих дронів технології малопомітності (stealth), а це означає, що їх стане дорожче виготовляти, закуповувати й використовувати, але також і дорожче знищувати».

Водночас за ціною ці апарати залишаються значно дешевшими за крилаті ракети «Калібр» чи Х-101. Росія також застосовує їх у комбінації з недорогими крилатими ракетами «Бандероль». Військовий аналітик групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко повідомив, що на початку вересня одна з таких ракет летіла в напрямку Одеси на наднизькій висоті — лише 20 метрів над рівнем моря. Крім того, за повідомленнями прокремлівських ресурсів, скидання «Герань-5» можуть виконувати штурмовики Су-25 з дистанцій поза зоною дії української ППО.

Пошук протидії та масштаби виробництва

Старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Катерина Бондар підкреслила масштаби ворожих зусиль:

«Вони кинули всі свої зусилля, ресурси, гроші й таланти на підтримку цієї однієї системи. Вони постійно вдосконалюють їх і тестують на полі бою, щоб довести цю технологію до досконалості».

Такий технологічний ривок ворога стався на тлі колосальних людських втрат російської армії на суходолі. Начальник штабу оборони Великої Британії сер Річард Найтон заявив, що втрати Росії загиблими та пораненими досягли 1,5 мільйона військових, із яких 1,4 мільйона припали на період із січня 2023 року заради захоплення лише 2% території України.

Поява швидкісних модифікацій виявилася несподіванкою, оскільки очікувався акцент на моделі «Герань-3» зі швидкістю близько 300 км/год. Представник української компанії Wild Hornets, яка випускає безпілотники-перехоплювачі Sting, зазначив у коментарі виданню:

«Було важко передбачити, як саме розвиватимуться ці плани».

Наразі Wild Hornets завершує розробку нового перехоплювача, розрахованого на швидкісні реактивні цілі, та готує його серійне виробництво. Володимир Зеленський підтвердив, що над рішеннями для знищення нових модифікацій «Гераней» зараз працюють 67 вітчизняних підприємств.

Аналітики застерігають: старший науковий співробітник Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіан Гоффманн вважає, що Захід міг би загальмувати випуск безпілотників через блокування постачання комерційних китайських реактивних двигунів. Проте якщо темпи збережуться, Росія ризикує стати найбільшим у світі виробником дешевих аналогів крилатих ракет.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.