Неделя памяти предков и осенних поверий: календарь дат с 19 по 25 октября

 Кінець жовтня за новоюліанським календарем наповнений особливою шаною до предків, турботою про збереження зимових запасів та увагою до домашнього благополуччя. Цей тиждень поєднує дні пам’яті мучеників, старовинні пасічні звичаї, Димитріївську батьківську суботу та безліч народних застережень — від правил поведінки на перехрестях до прикмет щодо диму з печі, нічних зірок та звичок птахів. 

19 жовтня за новоюліанським календарем згадують пророка Йоіла та мученика Уара. З ім’ям останнього пов’язане передання про єгиптянку Клеопатру, яка просила святого молитися за її померлого сина. Цього дня доречно згадати померлих родичів, переглянути родинні фотографії, записати розповіді старших і відновити забуті імена предків.

Цього дня уважно стежили й за погодою. За димом із пічної труби судили про майбутні зміни: рівний стовп диму віщував стійку погоду, а дим, що стелився над землею, — вогкість. Існувало й домашнє повір’я: після заходу сонця не виносити сміття, щоб разом із ним не винести з дому добробут.

20 жовтня вшановують великомученика Артемія. У народі його день пов’язували з вовками: за їхнім виттям намагалися передбачити наближення холодів. Святому також молилися як покровителю воїнів. Жовтневий грім вважали провісником м’якої, малосніжної зими. Тим часом господині займалися зимовими заготівлями — квасили капусту, солили овочі, перевіряли комори й погреби.

З домашнім достатком пов’язували й інші прикмети. Розсипана сіль віщувала сварку, а залишені на столі ключі — грошові негаразди.

21 жовтня згадують преподобного Іларіона Великого. У народі цей день пов’язували з різними пересторогами: вважалося, що на перехрестях можна зустріти нечисту силу, тому знайдені там речі намагалися не піднімати, боячись накликати на себе біду.

Домашні повір’я також застерігали від неприємностей: через поріг не передавали гроші й речі, щоб не посваритися. А якщо доводилося повертатися по забуту річ, перед повторним виходом дивилися в дзеркало — на щастя в дорозі.

22 жовтня згадують святителя Аверкія, єпископа Ієрапольського. У цю пору осінні дощі змушували особливо уважно стежити за запасами. Тривалі опади вважали ознакою затяжної сирої погоди, тому перевіряли погреби, просушували приміщення для овочів і стежили, щоб урожай не зіпсувався від вологи.

Зі збереженням домашніх запасів пов’язували й правила прибирання. Підлогу не радили мести від порога вглиб оселі, побоюючись «вимести» достаток. У деяких родинах сміття, навпаки, змітали до виходу, щоб зберегти добробут.

23 жовтня згадують апостола Якова, брата Господнього. Із цим днем пов’язують «бджолині ігри»: люди їли мед і наслідували дзижчання бджіл, сподіваючись на добрий медозбір наступного року.

З медом і бджолиним воском пов’язані й давні ворожіння. Розтоплений віск виливали в холодну воду, а фігурки, що утворювалися, розглядали, намагаючись передбачити майбутнє.

24 жовтня за новоюліанським календарем згадують мученика Арефу та його сподвижників. Арефа був правителем християнського міста Неграна в Південній Аравії й загинув під час гонінь близько 523 року. За церковним переданням, разом із ним мученицьку смерть прийняли тисячі християн.

У 2026 році на цю дату припадає Дмитрівська поминальна субота (7 листопада за старим стилем) — день молитовного поминання померлих. У церкві подають записки з іменами спочилих, відвідують кладовища й моляться за упокій душ близьких. У народній традиції поминання супроводжувалося родинною трапезою та допомогою нужденним: милостиню роздавали в пам’ять про померлих. За столом згадували рідних, розповідали про їхнє життя та вчинки, передаючи родинні перекази молодшим поколінням.

За народними прикметами, якщо цього дня ворони сідали на нижніх гілках дерев, чекали сильного вітру. Якщо ж вони збиралися великими зграями й голосно каркали, це вважали провісником різкої зміни погоди та негоди. Кішка згорталася клубком і ховала носа — на похолодання, а собака спала, розтягнувшись на підлозі, — на тепло.

25 жовтня згадують мучеників Маркіяна й Мартирія. Осіннє нічне небо слугувало орієнтиром для прогнозування погоди: яскраві зорі пов’язували з похолоданням, тьмяні — зі зміною погоди.

Із цим днем пов’язували й незвичайне домашнє повір’я. Після відходу небажаного гостя не радили відразу підмітати: вірили, що так можна «вимести» йому дорогу назад.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.