У Миколаєві 85 людей вийшли на щотижневу акцію на підтримку полонених та зниклих безвісти воїнів

У неділю, 18 жовтня, у Миколаєві 85 людей долучилися до щотижневої акції-нагадування про військовополонених та зниклих безвісти військовослужбовців. Учасники прийшли з прапорами й портретами близьких, про що повідомило «Суспільне».

Під час акції учасниці розповіли про близьких, доля яких залишається невідомою або які перебувають у російському полоні.

Історія родини зниклого в Кринках військового

Два роки тому в Кринках зник безвісти чоловік Карини. За словами Карини, є свідчення звільнених із полону військових про можливе перебування її чоловіка в неволі, однак офіційного підтвердження немає.

«Знаємо, що він у полоні, але це офіційно не підтверджено. Хлопці, які виходять із полону, розповідають, що з ним і як він почувається. Також є кадр із відео — дві секунди, але він настільки розмитий, що розпізнати людину неможливо. Я впізнала його за татуюванням на руці та поглядом», — розповіла Карина.

Жінка додала, що чекає на чоловіка разом із донькою. За словами Карини, вона була вагітна, коли її чоловік, як вона вважає, потрапив у полон, а донька поки впізнає батька лише на фотографіях і прапорі.

«Чекаємо його і будемо й далі боротися за нього», — сказала Карина.

Очікування звісток про морпіха 36-ї бригади

За словами Лілії, її чоловік служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти та зник безвісти 6 квітня 2026 року внаслідок російського артилерійського обстрілу на Донеччині. Лілія розповіла, що наразі не має підтвердженої інформації про долю чоловіка. Водночас вона сподівається, що він зміг урятуватися.

«Точніше, погана інформація є від командирів. Ну, ми в це не віримо. Чекаємо і надіємось», — сказала Лілія.

За словами жінки, він працював будівельником і завжди знаходив вихід зі складних ситуацій.

«Дуже добрий, спритний. От я надіюся на його спритність, що він усе-таки міг туди якось вибігти, тому що, ну, він зможе», — розповіла Лілія.

Два роки в неволі та вирок у 16 років

За словами Світлани, її син загинув під час виконання бойового завдання, а чоловік уже два роки перебуває в російському полоні. Жінка розповіла, що чоловік добровільно долучився до війська у 2022 році, хоча на той час уже був пенсіонером.

«Він не зміг залишатися тут і добровільно пішов до 22-ї бригади. Захищав Херсонщину, а потім їх перевели на Сумщину. У серпні, коли почалася Курська операція. Після того вже пройшло два роки, і немає жодної звістки. Я знаю, що він засуджений на 16 років за тероризм і що мій чоловік обміну не підлягає», — розповіла Світлана.

Учасники щонедільної акції закликали повернути додому українських військовополонених та нагадали про засуджених Росією захисників.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.