Археологи виявили в стародавньому фракійському храмі таємничий бронзовий механізм

Під час археологічних розкопок стародавнього фракійського храму поблизу села Васил Левський у Болгарії науковці виявили унікальний бронзовий механізм невідомого призначення, повідомляє польське науково-популярне видання Focus.pl із посиланням на портал Arkeonews.

Конструкція та особливості виробу з пронаоса

Незвичайний предмет лежав у притворі античного храму — пронаосі. Конструкція складається з суцільного кільця та чотирьох ретельно виготовлених гаків, кінці яких мають характерні спрямовані назад зазубрини, дуже схожі на вістря сучасних рибальських гачків.

Як зазначили дослідники, знахідка вражає високою точністю лиття та обробки металу, водночас вона не має прямих аналогів серед пам'яток, які археологічна експедиція вивчала раніше. Саме ця нетипова форма викликає найбільше труднощів у спробах встановити первинну функцію предмета.

Дві головні гіпотези дослідників

На поточному етапі науковці розглядають дві основні версії застосування механізму:

1. Підвісна система для освітлення святилища. Згідно з першою теорією, кільце з чотирма гаками слугувало тримачем для масляних ламп із глини, бронзи або скла, які освітлювали темне внутрішнє приміщення храму. Утім, на місці розкопок наразі не виявили металевих ланцюгів, за допомогою яких уся ця люстра могла б підвішуватися до стелі.

2. Рибальське або утилітарне спорядження. Характерні бокові зазубрини на гаках вказують на можливий зв'язок із виловом річкової риби, тим паче що поруч із поселенням протікає повноводна річка Стряма. Проте великі розміри конструкції та радіальне розташування гаків ускладнюють таке тлумачення, до того ж знаходження предмета у храмі ще не доводить його виключно сакрального чи ритуального статусу.

«Золоте місто» фракійців і торговельні зв'язки з Егеїдою

Пам'ятка, де проводять дослідження, вже отримала від істориків неофіційну назву «Золоте місто фракійців». Комплекс охоплює понад 30 гектарів і містить потужну фортечну цитадель, монументальні кам'яні будівлі та ритуальні споруди. Основний розквіт поселення припадає на VI–V століття до нашої ери, хоча саме фракійське святилище на цьому місці діяло ще з IX століття до н. е.

Назву «золотого» місто отримало через знайдену під час розкопок покрівельну черепицю, вкриту шарами фарби із золотавим відтінком. Знайдені на території городища античні амфори з островів Хіос, Самос і Тасос свідчать про активну торгівлю та тісні контакти місцевої еліти з давньогрецьким світом Егейського моря. Масштаб кам'яної архітектури змушує археологів припускати, що поселення могло бути раннім політичним і царським центром під час зародження могутнього Одріського царства.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.