Миколаїв і авіація: професія, яка потрібна Україні

Миколаїв добре знає ціну українського неба. У 2022 році наше місто пережило страшні обстріли. Під ударами опинявся й аеродром Кульбакине — місце, тісно пов’язане з історією української військової авіації. Тут базувалася авіаційна техніка, яка виконувала бойові завдання, захищаючи Україну. Миколаївці особливо гостро розуміють, наскільки важливо мати тих, хто здатен захищати наше небо.

Саме про авіацію, людей, які стоять на її захисті, та професії, без яких неможлива її робота, говорили зі старшокласниками Миколаєва. До школярів завітали викладачі кафедри радіоелектронного обладнання літальних апаратів інженерно-авіаційного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (ХНУПС) та представники Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зустріч розпочалася з розмови про наше місто та його авіаційну історію. Підполковник, старший викладач кафедри пан Микола, згадав, як ще молодим лейтенантом приїздив до Миколаєва на перенавчання, а згодом повертався сюди у відрядження. Для нього це місто не було просто точкою на карті.

Розповідаючи про українську військову авіацію, викладач пояснив старшокласникам: за кожним літаком, гелікоптером чи безпілотною системою стоїть робота великої команди. Потрібні пілоти, які виконують бойові завдання, але так само потрібні інженери й технічні фахівці, які забезпечують справність, надійність і готовність авіаційної техніки до роботи.

І це особливо важливо сьогодні, коли Україна розвиває власні спроможності та опановує нові зразки авіаційної техніки, зокрема західного виробництва. Під час зустрічі говорили й про перспективи підготовки українських фахівців для роботи з літаками, зокрема з такими як Gripen, про які Україна веде переговори зі Швецією. Викладачі розповіли, що українські військові вже проходять навчання на цих літаках.

Для майбутніх вступників це означає, що авіаційна інженерія — не замкнений світ підручників і креслень. Це професія, у якій доведеться постійно вчитися, працювати з новими технологіями, знати англійську мову та бути готовим до професійного розвитку. А для тих, хто обере військовий шлях, — ще й можливість долучитися до справи, від якої залежить безпека країни.

ХНУПС: більше, ніж навчання

Викладачі ознайомили школярів із факультетами університету, напрямами підготовки, особливостями курсантського життя та умовами навчання. Значну увагу приділяють англійській мові, зокрема спеціальній авіаційно-технічній термінології, необхідній для роботи із сучасним обладнанням і навчання за кордоном.

«Ви, як майбутні випускники, зможете після закінчення нашого університету проходити службу не лише в ЗСУ, авіація є зараз і в ГУР, і в СБУ, і в ВМС… тобто спектр розширяється, він не вузько спрямований — це не лише повітряні сили ЗСУ. І цю авіацію треба комусь обслуговувати. Тому комусь потрібно цю авіацію обслуговувати. Тому, якщо хтось вважає, що збройні сили не для мене, хочу поступати в ГУР чи СБУ, але конкурси там шалені, важко поступити, то це один з варіантів, що б потім перевестися в ту структуру, яку ми з вами згадували», — підкреслив пан Микола.

Навчання у ХНУПС — це не лише заняття й дисципліна. Курсанти та курсантки також займаються спортом, беруть участь у змаганнях, відвідують гуртки, всебічно розвиваються.

Школярі не залишалися пасивними слухачами. Вони запитували про можливість здобути цивільну авіаційну професію, отримати водійське посвідчення, про умови проживання, харчування, відпочинку та перспективи після завершення навчання. Викладачі відповідали на запитання й пояснювали, що навчання в ХНУПС має військовий характер і передбачає прийняття присяги та подальше проходження служби. Водночас здобуті технічні знання й компетентності можуть стати основою для подальшої роботи в цивільній авіаційній галузі за дотримання відповідних вимог.

Як зробити перший крок до вступу?

Практичними порадами поділилася молодший лейтенант Олександра Светлікова, інструкторка відділу рекрутингу та комплектування Миколаївського обласного ТЦК та СП.

Вона пояснила, що підготовку до вступу варто починати завчасно. Перший крок — звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання. Там допоможуть ознайомитися з військовими навчальними закладами, спеціальностями та порядком вступу, а також розкажуть про оформлення особової справи.

Далі необхідно готуватися до НМТ, пройти передбачені процедурою медичний огляд і професійно-психологічний відбір та виконати інші вимоги обраного закладу. Точні умови, строки й перелік документів вступникам слід перевіряти за офіційними правилами прийому відповідного року.

Окремо представниця ТЦК та СП наголосила: оформлення особової справи не означає, що молода людина вже зобов’язана вступати до військового навчального закладу. Це можливість отримати необхідну інформацію, розібратися у своїх перспективах і зробити свідомий вибір.

Наприкінці зустрічі директор навчального закладу подякував гостям за відверту й змістовну розмову. А для старшокласників вона стала нагодою зазирнути трохи далі за шкільний випускний — побачити професії, про які, можливо, раніше вони знали небагато, і почути відповіді безпосередньо від тих, хто готує майбутніх авіаційних фахівців.

Миколаїв — місто, яке знає, що таке боротьба за своє небо. І сьогодні Україні потрібні не лише ті, хто вміє керувати літаком чи гелікоптером. Потрібні ті, хто зможе їх обслуговувати, ремонтувати, розуміти складні системи, працювати з новою технікою та навчатися впродовж усієї служби.

Можливо, серед цих школярів сидить майбутній військовий льотчик. А можливо, інженер, від чиїх знань залежатиме готовність бойової машини до виконання завдання. І, можливо, саме сьогодні хтось із них уперше серйозно замислився: авіація — це і його шлях також.

Бо українське небо потребує захисників. А за кожним захисником стоять знання, майстерність і люди, які вміють робити свою справу.

Миколаївський обласний ТЦК та СП.