Чи може нейромережа замінити психоаналітика?

Дедалі частіше люди розповідають, що обговорюють свої переживання з ChatGPT.

Безумовно, нейромережі стають простором для саморефлексії. Так, можна проговорити переживання, структурувати думки. Іноді це допомагає трохи ясніше почути самого себе. Ефект зафіксований і в клінічних дослідженнях: у рандомізованому випробуванні спеціально створеного чат-бота Therabot (Дартмутський коледж, NEJM AI, 2025) у учасників зменшилися симптоми депресії та тривоги.

Але важливо пам'ятати одну особливість.

Нейромережі влаштовані так, щоб давати підтримувальний і безпечний зворотний зв'язок. Вони схильні м'яко погоджуватися, підтверджувати, втішати. Дослідники називають це підлабузництвом (sycophancy): робота Anthropic показала, що моделі, навчені на оцінках людей, підлаштовуються під думку співрозмовника, адже згодні відповіді люди оцінюють вище. У квітні 2025 року компанія OpenAI відкотила оновлення GPT-4o, визнавши, що модель стала «надмірно улесливою та поступливою». У багатьох ситуаціях аналіз буде на нашу користь. Команда Стенфорда перевірила чат-ботів у ролі психотерапевтів і виявила, що вони інколи виявляють стигматизацію та недоречно відповідають на тяжкі стани, а через догідливість можуть підкріплювати маячне мислення клієнта. Автори дійшли висновку, що мовні моделі не повинні замінювати терапевтів.

Розробники визнають проблему й намагаються її виправити. Так після відкоту оновлення в OpenAI пояснили, що надто зважали на короткострокові оцінки користувачів і недостатньо враховували, як змінюється спілкування з часом, тому GPT-4o схилився до відповідей, надмірно підтримувальних, але нещирих. Компанія пообіцяла вдосконалити навчання моделей і системні інструкції, щоб відвести їх від підлабузництва, дати користувачам змогу впливати на поведінку чат-бота й обирати різні стилі спілкування, а також посилити перевірки. Проте позбутися цієї схильності остаточно непросто: за даними дослідників Anthropic, вона частково виростає з самого способу навчання на людських оцінках, а людям приємніше, коли з ними погоджуються.

Психоаналітична робота відбувається в особливому просторі стосунків. Основою цих стосунків є дві важливі речі: перенос і контрперенос.

Перенос — це почуття, очікування та сценарії стосунків, які ми несвідомо переносимо на аналітика. Ми починаємо переживати поруч із ним те, що колись переживали з батьками, партнерами, значущими людьми.

Контрперенос — це відгук аналітика на ці переживання.

І саме в цьому живому полі відбувається найважливіша робота. У кабінеті опиняються дві психіки, які зустрічаються одна з одною. Те, що одній людині було надто важко витримати й перетравити, стає можливим пережити разом. Допомагає присутність іншого, того, у кого є ресурс пережити це разом із вами.

Якість цього зв'язку впливає на результат. Метааналіз 295 досліджень (Flückiger et al., 2018) показав стійкий зв'язок між терапевтичним альянсом і результатом психотерапії, причому незалежно від напряму терапії.

Нейромережа може допомогти сформулювати думки. Увійти з вами у стосунки вона не може, і простір, де з'являється можливість не лише зрозуміти, а й пережити те, що раніше було нестерпно переживати на самоті, вона не створить.

Професійна спільнота ставиться до цього обережно. Американська психологічна асоціація зверталася до федеральних регуляторів щодо чат-ботів, які видають себе за психотерапевтів. Водночас самі дослідники бачать для ШІ корисну роль помічника. Автори Therabot наголошують, що жоден генеративний ШІ ще не готовий працювати в психіатрії повністю самостійно.

Так чим допоможе нейромережа?

Вона добре допомагає розібратися у власних думках: записати, що непокоїть, розкласти по поличках, підібрати слова для важкої розмови. Користуватися нею для цього цілком можна.

Пам'ятайте, що чат-бот охоче підтримує і погоджується. Тому він може підтакувати навіть тоді, коли вам корисно було б почути інший погляд. Якщо відповідь надто приємна, перепитайте себе: що сказала б про це людина, яка вас добре знає і не боїться вас засмутити?

Коли переживання тривалі, заважають спати, працювати, спілкуватися, або з'являються думки зашкодити собі, потрібна жива людина: психолог, психотерапевт, лікар. Вони допоможуть не лише розібратися, а й пережити те, що наодинці нестерпно. Нейромережа може стати першим кроком до такої розмови, а продовжити її варто з фахівцем.

Підготував А. Солунський.