Не лише тиск: лікарі розповіли, чим ще небезпечний надлишок солі

Надлишок солі в щоденному раціоні здатен не лише підвищувати артеріальний тиск, але й змінювати механізми переробки жирів у тканинах печінки, спричиняючи хронічне запалення, фіброз і підвищуючи ризик розвитку цирозу та онкологічних патологій, повідомляє американське профільне видання Verywell Health із посиланням на висновки гепатологів.

Механізм впливу натрію на печінку та застереження науковців

Традиційно вважається, що за утилізацію та виведення надлишку натрію відповідають виключно нирки. Проте фахівці наголошують, що системний вплив солоної їжі поширюється й на інші життєво важливі органи, насамперед на серце, судини, головний мозок і печінку.

Як пояснив гепатолог і трансплантолог медичного центру Keck Medicine Університету Південної Каліфорнії доктор Браян Лі, печінка не захищена від метаболічного навантаження:

«Нирки контролюють, скільки натрію затримується в організмі, але це не означає, що печінка від нього ізольована. Натрій впливає на кров'яний тиск, баланс рідини, інсулінорезистентність і кишкову мікрофлору, кожен із яких по-різному створює стрес для печінки».

Останні лабораторні спостереження засвідчили, що раціон із високим вмістом жирів і солі прискорює запальні процеси та рубцювання печінки. Сам по собі жир у тканинах органа є відносно безпечним, проте саме запалення запускає заміщення функціональних клітин сполучною тканиною, що призводить до стеатогепатиту, цирозу та печінкової недостатності.

Водночас науковці наголошують на потребі дотримуватися обережності в інтерпретаціях: випробування проводилися на мишах, тож для остаточного підтвердження механізму необхідні масштабні клінічні випробування на людях. Разом із тим фахівці вказують, що подібні процеси спостерігаються у пацієнтів із худорлявою статурою, які страждають на стеатоз печінки (MASLD), раніше відомий як неалкогольна жирова хвороба.

Небезпека при цирозі, портальна гіпертензія та ліміт натрію

Якщо на початкових етапах жирової хвороби натрій небезпечний стимуляцією гіпертонії та запалення, то у пацієнтів із прогресуючими недугами наслідки зловживання сіллю стають критичними.

При хронічному рубцюванні розвивається портальна гіпертензія — підвищення тиску у судинах, які несуть кров до печінки. У такому стані надлишок натрію провокує масивну затримку води в організмі: виникають виражені набряки кінцівок, важкість і накопичення вільної рідини в черевній порожнині (асцит).

«Саме тому ми наполегливо радимо пацієнтам із цирозом печінки та затримкою рідини на тлі портальної гіпертензії не перевищувати добову межу у 2000 міліграмів натрію», — підкреслив доктор Лі.

Для порівняння: дорослі жителі промислово розвинених країн споживають у середньому до 3400 мг натрію на добу. Базові кардіологічні рекомендації визначають верхню межу безпечного споживання на рівні 2300 мг, а ідеальним орієнтиром для судин і печінки вважається близько 1500 мг на день.

Приховані джерела солі та чотири правила захисту печінки

Основна частина натрію надходить в організм зовсім не з домашньої солонки, а у формі прихованих промислових добавок у готових продуктах харчування:

1. Хліб і фабрична випічка — головне джерело солі в щоденному раціоні.

2. М'ясна гастрономія (сосиски, ковбаси, шинка) та тверді сири.

3. Консервовані супи, промислові томатні соуси для пасти та заправки для салатів.

4. Соєвий соус, мариновані та ферментовані страви.

5. Деякі умовно дієтичні продукти (зернистий сир, консервована квасоля, пакетовані овочеві соки).

Аби вберегти печінку від перевантаження та зберегти її здоров'я на довгі роки, медики радять дотримуватися чотирьох правил:

1. Готувати їжу вдома зі свіжих цільних продуктів. Свіжі овочі, фрукти, яйця, несолоні горіхи, біле м'ясо та риба містять мінімум природного натрію, що є достатнім для фізіологічних потреб.

2. Мінімізувати або повністю виключити алкоголь. Для клітин печінки не існує безпечної дози етанолу.

3. Підтримувати фізичну активність для профілактики інсулінорезистентності та зайвої ваги.

4. Проходити регулярний медичний скринінг. Людям із факторами ризику (діабет, ожиріння, порушення обміну речовин) варто вчасно перевіряти печінку на наявність фіброзу за допомогою УЗД або еластографії, адже на ранніх стадіях структурні зміни органа є зворотними.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.