Театральний критик відповів тим, хто вважає концерти й вистави під час війни «бенкетом під час чуми»

Миколаївський журналіст, театральний критик і фотохудожник Ігор Єрмолаєв не погоджується з тими, хто засуджує походи до театру та на концерти під час війни. Таку позицію він висловив в інтерв'ю виданню UA Presa.

«Так, в інтернеті є люди (а можливо, це "боти"), які пишуть про недоречний "бенкет під час чуми" та "втечу від реальності". Я з ними не згоден», — сказав Єрмолаєв. На його думку, вистави та концерти під час війни життєво необхідні: «Це свого роду "ментальна броня" для людей, які страждають».

Критик пояснює, що окупанти прагнуть зруйнувати звичний спосіб життя й занурити суспільство в постійний хаос, тож похід до театру стає способом повернути собі контроль над власним життям. «Для людини це можливість хоча б дві години опинитися в просторі, де діють закони творення, а не руйнації», — зазначив він. До того ж, за його словами, трагедію та страх набагато легше переживати разом: у залі люди відчувають плече одне одного.

Водночас Єрмолаєв наголошує, що мова не про безоглядні веселощі: нинішній репертуар складається здебільшого з ретельно продуманих вистав. «Культура під час війни — це також форма опору!» — каже він. Артисти, за його спостереженням, так само болісно переживають тягар воєнного часу, але залишають його за лаштунками і на сцені завжди професійно беруть себе в руки.

Що варто побачити

Серед вистав, які, на думку критика, найкраще розповідають про сьогоднішній Миколаїв, він назвав «Сходження Артуро Уї» Миколаївського національного академічного українського театру драми та музичної комедії в постановці заслуженого діяча мистецтв України Сергія Павлюка. За словами Єрмолаєва, вистава яскраво проводить паралелі між гангстерським світом Чикаго та механізмами зародження диктатури — «болісною та знайомою темою для сучасності».

Друга вистава — «Бо я і є Україна» Миколаївського академічного художнього драматичного театру, авторами проєкту якої стали директор — художній керівник театру Артем Свистун і його заступниця Людмила Оспадова. «Головна героїня стала втіленням усіх жінок, які покинули свої домівки, рятуючись від війни, а вистава утверджує віру в те, що кожна незабаром повернеться до рідного дому!» — розповів критик.

Окремо Єрмолаєв відзначив творчий тандем Миколаївського драмтеатру та Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша. Їхня спільна драма «Катерина», за його словами, здобула Гран-прі на престижному міжнародному конкурсі.

Чому люди йдуть до театру

Мотивація глядачів, на думку Єрмолаєва, за 23 роки його спостережень не змінилася. «Людей приводить до театру і на концерти жага до причетності. В епоху екранного життя живе мистецтво — це єдиний спосіб, що залишився, пережити спільний емоційний стан із сотнями незнайомців в одному просторі», — пояснив він. Кожна вистава, за його словами, народжується на очах у глядача і ніколи не повториться так само.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.