Як розпізнати фішингові посилання – рекомендації від кіберполіції

Нині одна з найпоширеніших схем кіберзлочинності в Україні, і зокрема на Миколаївщині, — це так званий «фішинг». Принцип її роботи полягає в тому, що зловмисники масово розсилають повідомлення з посиланням на фейкові вебсторінки, аби виманити приватні дані користувачів. Головне завдання таких дій — захопити контроль над персональною інформацією та заволодіти коштами жертви.

Як працює шахрайська схема та які ознаки можуть свідчити про фішингове посилання – розповів т.в.о. начальника управління протидії кіберзлочинам в Миколаївській області Андрій Демінський.

Розкажіть, як саме шахраї виманюють конфіденційну інформацію через фішингові посилання?

Аферисти полюють на секретні дані, які за жодних обставин не можна передавати стороннім чи вводити на підозрілих ресурсах: повний номер картки, термін її дії, тризначний код CVV/CVC із зворотного боку, PIN-код онлайн-банкінгу, а також одноразові паролі підтвердження з SMS чи месенджерів.

Візуальне оформлення, корпоративні кольори та логотипи фейкових сайтів можуть бути відтворені ідеально, проте веб-адреса шахрайського ресурсу в стрічці браузера завжди матиме відмінності від оригінальної бодай на кілька символів. Саме на це важливо звертати увагу перед переходом за незнайомими посиланнями. Якщо відкрити таке посилання та заповнити форму своїми даними, вони потрапляють не на захищений сервер компанії, а безпосередньо до бази даних зловмисників для подальшого використання у злочинних цілях.

Яким чином шахраї надсилають фішингові повідомлення та що саме в них пишуть?

Поширеним інструментом розсилки є електронна пошта. На особисту чи корпоративну скриньку може надійти лист, у якому зловмисники детально імітують стиль повідомлень від відомих організацій. Можливе маскування під службу підтримки популярних сервісів, банківські установи або податкові органи. Зазвичай використовуються формулювання типу: «Термін дії вашого пароля закінчився, змініть його за посиланням» або «Відносно вас відкрито судову справу, ознайомтеся з матеріалами за цим посиланням». Текст самого посилання у листі може виглядати коректно, але під час кліку відбудеться перенаправлення на підроблений сайт.

Ще один поширений спосіб розповсюдження фішингу — майданчики оголошень та інтернет-магазини, де в групі ризику опиняються як покупці, так і продавці. Наприклад, після публікації оголошення з вами в одному з месенджерів, поза чатом офіційного додатка, зв'язується нібито «покупець». Він стверджує, що вже перерахував кошти через безпечну доставку, і надсилає посилання для підтвердження отримання грошей. Сторінка за посиланням дублює дизайн відомого маркетплейсу, проте введення реквізитів картки призведе не до зарахування коштів, а до повного зняття грошей з вашого рахунку.

Ніколи не розголошуйте приватну інформацію на сторонніх ресурсах та обов'язково перевіряйте адресу сайту у браузері.

Порівняйте:

https://ukrhelp24.org — офіційний вебресурс організації;

https://ukrhelp24.org.vypolaty-fond.info — шахрайське фішингове посилання.

Чи можуть посилання на шахрайські сторінки міститися у рекламі?

Так, таргетнова реклама в соціальних мережах є одним із найбільш підступних інструментів, оскільки користувачі схильні довіряти оголошенням у власній стрічці. Аферисти створюють підроблені рекламні кабінети та транслюють оголошення під виглядом банків або державних органів.

Зловмисники застосовують рекламні механізми для швидкого охоплення аудиторії та точного впливу на потрібні групи користувачів. Переглядаючи стрічку, ви можете побачити привабливий банер: «Міжнародна виплата грошової допомоги для кожного» або «Отримай 5000 грн. від банку до свята після проходження опитування». Через те що це виглядає як звичайна публікація у соцмережі, люди втрачають пильність, переходять за посиланням та власноруч вказують свої логіни, паролі й CVV-коди карток.

Як громадянам захистити себе в інтернеті та розпізнати ворожу пропаганду?

Для цього створено спеціальну платформу — «Кібер Брама». Це спільна ініціатива волонтерів та Кіберполіції України. Головна місія проєкту –  очистити наш медіапростір від російських фейків, заблокувати дезінформацію та навчити громадян базовим правилам безпеки в мережі.

Портал «Кібер Брама» - це проста й доступна база знань із кібергігієни для кожного: від підлітків до літніх людей. Усі матеріали готують провідні експерти з кібербезпеки. Більше корисної інформації та практичних інструментів для захисту шукайте в Telegram-каналі «BRAMA» та на офіційному сайті: https://stopfraud.gov.ua.