18 листопада 2026/ 23:31/ / СВІТ
Шанси на нявкання кота виявилися приблизно в 16 разів вищими в присутності господаря — Phys.org
Інф.
Шанси на те, що домашній кіт нявкне біля недоступної їжі, виявилися приблизно в 16 разів вищими за присутності власника, ніж коли тварина залишалася в кімнаті сама, повідомляє видання Phys.org із посиланням на дослідження в журналі Animal Behaviour.
Як зазначає Phys.org, науковці під керівництвом Найли Фукімото з Університету Сан-Паулу в Бразилії вирішили перевірити, чи використовують коти нявкання для спілкування з людьми, а не лише як вираження власного стану. Для цього команда залучила 38 котів та їхніх власників і провела спостереження в домашніх умовах за допомогою відеозв'язку.
Як проходив експеримент із їжею
Під час досліду власники клали улюблену їжу кота у пластикову коробку, показували тварині вміст, а потім закривали кришку, щоб корм залишався недосяжним. Кожен кіт пройшов два однохвилинні тести: в одному господар залишався в кімнаті, мовчав і зберігав увагу на улюбленцеві, а в іншому — виходив, залишаючи тварину наодинці з коробкою.
Результати показали суттєву різницю у поведінці тварин залежно від присутності людини. «Коти видавали значно більше нявкання, коли була присутня людська аудиторія, що свідчить про те, що нявкання може виконувати комунікативну функцію, а не бути лише мотиваційною реакцією», — йдеться в науковій статті.
Крім того, близько 56% зафіксованих нявкань у присутності власників супроводжувалися поглядом на людину. Коти також переводили погляд між господарем і коробкою з їжею, що, на думку авторів роботи, вказує на спробу привернути увагу до корму. Натомість наодинці тварини більше часу стояли нерухомо й дивилися в бік дверей.
Обмеження дослідження
Водночас у Phys.org наголошують, що отримані дані не доводять, ніби коти свідомо намагаються щось повідомити людям або що конкретно вони хочуть передати. Дослідники також зауважили, що у випробуванні брала участь відносно невелика кількість тварин, усі з яких і раніше часто нявкали під час годування.
«Чи поширюється ця модель поведінки, чутлива до присутності аудиторії, на менш говірких котів або інші ситуації, залишається відкритим питанням для майбутніх досліджень», — підсумували науковці.