п'ятниця

20 листопада

2026 р.

Надіслати новину

20 листопада 2026/ 04:00/ / СВІТ

Останнє дитинство без екранів: свобода та вуличні ігри загартовували характер дітей 1960–1970-х

Інф.

Pokolinnia 1960 1970 dytynstvo psykholohiia

Люди, народжені між 1960 і 1970 роками, стали останнім поколінням, чиє дитинство минало в умовах високої свободи й автономії без екранів, що сприяло розвитку психологічної стійкості, повідомляє іспанське видання OkDiario із посиланням на висновки психолога Пітера Грея.

Як зазначає OkDiario, людський мозок схильний ідеалізувати минуле, відфільтровуючи частину болісних чи травматичних спогадів заради захисту психічного добробуту. Водночас дитинство представників покоління 1960–1970-х років не обов'язково було безхмарним або позбавленим проблем, проте саме середовище, у якому вони зростали, формувало навички, що нині трапляються значно рідше.

Вільна гра без нагляду та вміння долати нудьгу

Дослідник психології гри Пітер Грей звернув увагу, що діти того часу зростали без мобільних телефонів, соцмереж і цілодобових розваг. Вони проводили значну частину дня на вулиці, досліджували простір навколо та самостійно залагоджували суперечки з однолітками без постійного контролю дорослих. За висновками психолога, така неорганізована «вільна гра» допомагає розвивати незалежність, впевненість у собі та стійкість до фрустрації.

Крім того, діти попередніх поколінь регулярно стикалися з тривалими періодами без миттєвих стимулів. Відсутність відеоігор чи соцмереж змушувала вигадувати ігри, будувати халабуди та фантазувати, що тренувало креативність, терпіння і вміння побути наодинці із собою. Натомість сучасний швидкий доступ до контенту, за оцінкою фахівців, може ускладнювати здатність переносити очікування чи порожнечу.

Домашні обов'язки та вирішення конфліктів наживо

Важливу роль у формуванні характеру відігравала участь у повсякденних справах: діти допомагали по господарству, доглядали за молодшими братами й сестрами, виконували дрібні доручення. У психології це пов'язують із формуванням «внутрішнього локусу контролю» — відчуття, що власні дії впливають на події навколо, що підвищує здатність долати життєві труднощі.

Соціальні контакти також відбувалися безпосередньо віч-на-віч: сварка в школі означала, що наступного дня доведеться знову зустрітися з однокласником, домовлятися, просити вибачення або вчитися співіснувати. Без можливості сховатися за екраном чи зникнути з переписки діти опановували навички керування емоціями, розуміння інших людей і виходу з незручних ситуацій.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.

реклама

Південна правда 235 11 бригада НГУ 16