Національний банк України 12 червня 2026 року ввів у готівковий обіг дві нові пам’ятні монети номіналом 10 гривень із тематичної серії «Ми сильні. Ми разом». Ці грошові знаки присвячені Миколаївській та Одеській областям як символам стійкості, мужності та єдності українського народу.

Про це повідомляється на офіційному сайті Національного банку України.

Презентуючи нові монети, Голова Національного банку Андрій Пишний підкреслив особливе оборонне та фінансове значення південних регіонів для всієї держави:

«У серії обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом" мы розповідаємо історію України – через її регіони та людей. Кожна її монета є знаком поваги до областей та їх мешканців, які своєю працею, мужністю та відданістю зміцнюють нашу державу. Миколаївщина та Одещина – південні рубежі України, що стали символом стійкості, сили духу та боротьби за свободу. Це надійний форпост, що зберігає економічну життєздатність нашої країни та її зв’язок зі світом. Нові обігові пам’ятні монети – наш вияв вдячності жителям Миколаївської та Одеської областей за їхню згуртованість і віру в Україну».

Як свідчить економічний та індустріальний профіль регіону, Миколаївська та Одеська області забезпечують стратегічний експортний потенціал держави через морські порти, великі логістичні вузли та розвинений аграрний сектор. В умовах тривалих викликів ці регіони залишаються ключовими елементами продовольчої безпеки України та її головними торговельними воротами.

Дизайн монет та технічні характеристики

Нові оборотні монети «Ми сильні. Ми разом. Миколаївська область» та «Ми сильні. Ми разом. Одеська область» мають такі параметри та художні особливості:

• Номінал та матеріал: 10 гривень; виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.

• Аверс: повністю ідентичний стандартній обіговій монеті номіналом 10 гривень зразка 2018 року. У центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщено номінал, рік карбування та Державний Герб України.

• Реверс: головним художнім елементом є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами. На кожній із монет графічно виокремлено територію відповідного регіону — Миколаївську або Одеську область.

Над візуальним втіленням проекту працювали відомі українські митці. Дизайн реверсу монет створила Олександра Кучинська, автором аверсу та скульптором виступив Володимир Дем’яненко.

Обсяг тиражу та особливості нумізматичної реалізації

Нові монети є законним платіжним засобом на території України. Вони приймаються без будь-яких обмежень усіма фізичними та юридичними особами за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки та вклади за їхнім номіналом.

Центральний банк впроваджуватиме нові грошові знаки в обіг поступово, передаючи їх комерційним банкам та інкасаторським компаніям. Загалом у готівковий обіг надійде по 2 мільйони штук кожної з цих пам’ятних монет.

Для колекціонерів та нумізматів частина тиражу сформована в спеціально оформлені ролики:

• Кожен ролик містить 25 обігових пам’ятних монет;

• Тираж роликів для кожної області становить 15 тисяч штук.

Придбати ці нумізматичні набори можна буде в офіційному інтернет-магазині продукції НБУ, а також через мережу офіційних банків-дистриб’юторів. Точна інформація про дату початку продажів роликів буде оприлюднена на вебресурсах Нацбанку та фінансових установ, що здійснюють дистрибуцію.

12 червня 2026 року видатній дослідниці історії Миколаєва, краєзнавиці, генеалогині та багаторічній співробітниці Миколаївського обласного краєзнавчого музею Олені Володимирівні Пономарьовій виповнилося б 70 років. Вона присвятила збереженню історико-культурної спадщини краю майже пів століття, залишившись у пам'яті колег як людина енциклопедичних знань та авторитетна наставниця.

Про це повідомляється на офіційній сторінці Миколаївського обласного краєзнавчого музею у Facebook.

Колеги з глибокою вдячністю згадують її багаторічну працю, яка стала невід'ємною частиною літопису головної музейної установи регіону.

Життя Олени Пономарьової було нерозривно пов'язане з краєзнавчим музеєм протягом 45 років. Її кар'єра розвивалася послідовно та базувалася на глибокій науковій підготовці:

• 1980 рік — розпочала роботу в установі на посаді молодшого наукового співробітника відділу фондів;

• Наступний етап — обіймала відповідальну посаду наукового секретаря музею;

• Протягом 38 років — беззмінно очолювала науково-експозиційний відділ установи.

До останніх днів свого життя Олена Володимирівна залишалася вірною обраній професії, продовжуючи вести активну дослідницьку діяльність та передавати унікальний досвід молодим колегам-музейникам.

Коло наукових інтересів дослідниці охоплювало великий історичний пласт. Вона була постійною учасницею авторитетних наукових конференцій та краєзнавчих форумів. Напрямки її наукової діяльності включали:

• вивчення історії Миколаєва від моменту його заснування до початку Першої світової війни;

• глибокі генеалогічні дослідження, які сьогодні слугують важливим першоджерелом для істориків;

• написання книг із відомої науково-популярної серії «Легендарні імена», присвячених видатним діячам Миколаївщини.

Як свідчать історико-культурні довідки регіону, Миколаїв як історичний центр суднобудування має унікальний, щільний масив архівної та родової інформації. Системна робота Олени Пономарьової у царині генеалогії дозволила повернути з забуття сотні імен та детально відновити зв'язки між поколіннями миколаївських родин, що сформувало надійний фундамент для сучасних дослідників міського соціуму. Створені нею наукові праці та масштабні музейні проєкти продовжують виконувати свою головну місію — зберігати історичну пам'ять Півдня України.

У Миколаєві відбувся прем'єрний показ документальної стрічки «Паляниця», яка детально розповідає про гуманітарну та культурну місію американських стріт-арт художників в Україні. Протягом понад двох років іноземні митці подорожували деокупованими та прифронтовими українськими містами, створюючи на понівечених стінах будівель масштабні мурали як символи міжнародної солідарності, пам'яті та спротиву.

Про цей захід повідомляє офіційна сторінка Центральної бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького, на базі якої й було організовано відкритий перегляд кінокартини.

За словами організаторів, фільм унаочнює, як творчість перетворюється на універсальну мову підтримки та доносить до світової спільноти правду про руйнівні наслідки російської агресії.

Географія творчої місії та залучений контекст

Головними фігурантами документального проєкту стали американські стріт-арт художники Bandit, Johnny та Tristan, а також українська координаторка Катерина Тимченко. Разом вони здійснили серію експедицій найнебезпечнішими регіонами країни.

Маршрут команди охопив такі міста:

• Київ;

• Буча;

• Ірпінь;

• Ізюм;

• Краматорськ;

• Одеса;

• Миколаїв.

Як свідчить культурно-історичний та індустріальний профіль Миколаєва, місто від початку повномасштабного вторгнення тривалий час перебувало під систематичними артилерійськими та ракетними ударами, що призвело до значних руйнувань цивільної інфраструктури. Згідно з відкритими даними міських культурних хабів, робота іноземних художників безпосередньо на місцях руйнувань у Миколаєві стала важливою складовою культурної рефлексії: стріт-арт не просто маскує наслідки обстрілів, а фіксує історичну пам'ять про пережите містянами.

Міжнародна команда творців кінострічки

Над створенням документального фільму працювала велика міжнародна група кінематографістів та художників. Детальні портфоліо та візуальні звіти зі знімальних майданчиків автори публікують у профільних мережах проєкту Aerosol Arsenal Films та на сторінці виконавчого продюсера Катерини Тимченко.

До повного складу знімальної та творчої групи увійшли:

• Концепція — Bandit;

• Режисери — Кадім Тарасов, Юлія Большинська;

• Виконавчий продюсер — Катерина Тимченко;

• Продюсер — Раяна Сміт (Ryan Smith);

• Співпродюсер — Андрій Різоль;

• Художники — Bandit, Джон Ешбо (John Ashbaugh);

• Фотографи — Трістан Джордж (Tristan George), Кадім Тарасов.

Адміністрація закладу висловила вдячність усім миколаївцям, які долучилися до перегляду та обговорення цієї важливої документальної роботи.

Потреба в донорській крові на Миколаївщині з початку повномасштабного вторгнення зросла в 3–4 рази. Проте на тлі критичної необхідності забезпечувати поранених військових та цивільних пацієнтів, у регіоні фіксується спад донорської активності через загальну втому людей від війни. Про це в інтерв'ю виданню Суспільне Миколаїв розповів завідувач відділу комплектування донорських кадрів Миколаївської обласної станції переливання крові Євген Попов.

За його словами, якщо у перші місяці війни черги до установи сягали кількох кварталів, а люди йшли пішки по 4–6 годин попри блокпости, то наразі цей сплеск єдності згасає. Медики закликають мешканців області повернутися до регулярного донорства, адже загрози нікуди не зникли.

Критичний дефіцит та «донорське золото»

Наразі обласна система охорони здоров'я потребує всіх груп крові, але найбільш дефіцитними є: друга позитивна ($II+$), третя позитивна ($III+$) та перша негативна ($I-$). Через свою універсальність при екстреній евакуації поранених, перша негативна група вважається справжнім «донорським золотом».

Євген Попов також спростував поширені забобони про те, що кров нібито продають за кордон:

«Шановні, у нас крові не вистачає на Миколаївську область! Я вже не кажу про допомогу Херсону, а це потрібно. І допомагати Одесі, де теж потрібна і кров, і плазма. Який там закордон? Приходьте здавати кров».

Безпека, правила дієти та «бананова аномалія»

Медики щодня стикаються зі страхами пацієнтів щодо інфікування. Усі системи донації є суворо одноразовими та мають фіскальне маркування, що повністю унеможливлює їхнє повторне використання. Випадки погіршення самоочуття (короткочасні запаморочення) трапляються, але вони становлять невеликий відсоток і зазвичай пов'язані з психологічним накручуванням, курінням одразу після здачі або ігноруванням порад лікарів.

Головним ворогом донорства є жири — молочні, рослинні та тваринні. Фахівці нагадують правила підготовки до процедури:

• Що можна їсти: каші на воді, бутерброд з медом або варенням, каву чи чай без молока.

• Що заборонено: яйця (включаючи зварені), будь-які м'ясні страви (навіть варена курка містить жири).

• Алкоголь: обмеження становить 48 годин до донації, а у разі тривалого щоденного вживання — щонайменше 3–4 доби.

Окрему увагу на станції приділяють так званій «банановій аномалії». У медичній документації немає прямої заборони, проте лікарі наполегливо радять не їсти перед візитом банани, цитрусові та хурму. Консерванти, якими обробляють ці фрукти для тривалого транспортування в Україну, часто призводять до хибнопозитивного спрацьовування високочутливих тест-систем на СНІД, сифіліс та гепатити.

Логістика виїзних бригад та скасування вікового міфу

Минулорічна медична реформа централізувала збір крові — тепер це дозволено лише сертифікованим центрам. З одного боку, це покращило якість сортування та зберігання матеріалу на європейському рівні, з іншого — створило логістичні незручності для мешканців віддалених міст (наприклад, Южноукраїнська), де раніше кров приймали двічі на тиждень у місцевій лікарні, а тепер мобільна бригада приїздить раз на місяць.

Для виклику мобільної бригади у Миколаєві на підприємстві має бути мінімум 20 охочих, в області — від 40 осіб (оскільки цей процес довший). Екіпажі повністю автономні, мають розкладні крісла й холодильники та вже успішно відпрацювали на базі «Миколаївобленерго», Головного управління Національної поліції та приватних підприємств.

Ще один поширений міф стосується віку донорів. Законом встановлено лише нижню межу — 18 років. Верхнього обмеження немає, якщо дозволяє стан здоров'я. На практиці на Миколаївщині кров успішно здавали ідейні мешканці у віці 76 та 82 років, які не мають шкідливих звичок та займаються спортом.

Опір роботодавців та фейки про скасування вихідного дня

Серйозною диспропорцією у залученні донорів є позиція керівників приватних та деяких великих підприємств. Вони чинять прихований опір працівникам, оскільки закон гарантує їм додатковий вихідний день із збереженням заробітної плати.

Крім того, у 2026 році в соцмережах та анонімних Telegram-каналах почали поширювати чутки про нібито скасування цієї пільги. Підґрунтям для фейку стали дискусії 2021 року, коли обговорювалося можливе реформування цієї норми протягом п'яти років. Євген Попов наголосив, що це дезінформація: відповідно до статті 20 Закону України № 931-ІХ, донорський день відпочинку повністю зберігається за працівниками, тому приводів для істерії немає.

Фото: Суспільне Миколаїв.

Миколаївський бадмінтоніст Богдан Синельник став дворазовим чемпіоном України серед юніорів до 15 років та здобув право представляти країну на чемпіонаті Європи в Норвегії. Загалом за підсумками національної першості вихованці миколаївської спортивної школи вибороли чотири нагороди різного ґатунку.

Про це повідомляє офіційна сторінка Миколаївської обласної державної адміністрації у Facebook із посиланням на дані управління молоді та спорту ОВА.

Республіканські змагання проходили в Києві з 10 по 13 червня 2026 року. На кортах столиці зустрілися найсильніші юні спортсмени з різних регіонів України, які виборювали медалі в одиночних, парних та змішаних категоріях.

Повний перелік нагород, які здобули представники Миколаївської області:

• Богдан Синельник — виборов золоту медаль і титул чемпіона України у чоловічій парній категорії разом із Владиславом Довбушем, який представляв Львівську область;

• Богдан Синельник — завоював друге «золото» у змішаній парній категорії (міксті) в тандемі з Еммою Каратановою з Харківської області;

• Богдан Синельник — став бронзовим призером чемпіонату в чоловічій одиночній категорії;

• Олександр Хвостюк — виборов бронзову нагороду у чоловічій парній категорії разом із Тімуром Тимоховим.

Головним стратегічним досягненням турніру для миколаївської команди стало включення Богдана Синельника до основного складу юніорської збірної України U-15. Завдяки продемонстрованому високому рівню підготовки та лідерським результатам, миколаївець офіційно делегований представляти державу на майбутній європейській першості в Норвегії.

У Миколаєві розпочалися невідкладні відновлювальні роботи для ліквідації аварійної ситуації в парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва «Ліски», де було зафіксовано критичний витік каналізаційних стоків у місцеве озеро. Про це повідомляє пресслужба Миколаївської обласної ради у Facebook.

Проблема екологічного стану заповідного об'єкта була винесена на розгляд третього засідання Ради з питань збереження біорізноманіття, охорони довкілля та природокористування при обласній раді. Для встановлення комплексного контролю та оперативного вирішення ситуації було створено спеціальну робочу групу.

У четвер, 11 червня, члени робочої групи провели виїзний огляд території парку. До складу комісії увійшли керівники профільних відомств та комунальних підприємств:

• Ігор Щербина — перший заступник голови обласної ради, голова Ради з питань збереження біорізноманіття;

• Алла Ряжських — голова постійної комісії облради з питань екології, охорони довкілля, раціонального природокористування, туризму та рекреації;

• Олександра Єфименко — начальниця обласного управління екології та природних ресурсів;

• Віктор Дмитрук — голова адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради;

• Андрій Кузюк — в.о. першого заступника начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу;

• Тарас Павлюк — директор ТОВ «Екотранс»;

• Олександр Зубов — технічний керівник служби водовідведення МКП «Миколаївводоканал»;

• Максим Доргаліс — заступник директора КП «Миколаївські Парки».

Як свідчить екологічний профіль рекреаційних зон Миколаєва, парк «Ліски» має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення та зазнає стабільно високого антропогенного навантаження. Через близькість щільної житлової забудови Заводського району та застарілість міських інженерних мереж, що межують із зеленою зоною, періодично виникають ризики підтоплення низинних ділянок парку стічними водами.

На аварійній локації вже стартували перші технічні заходи. Протягом поточного тижня фахівці МКП «Миколаївводоканал» провели монтаж нового каналізаційного колодязя. Його встановили вище за рівнем відносно попереднього, пошкодженого об'єкта, що має мінімізувати ризики повторних переливів.

Паралельно силами комунального підприємства «Миколаївські Парки» заплановано роботи з підняття рівня ґрунту на цій ділянці. Земляні роботи, які мають завершитися до кінця тижня, дозволять створити захисний насип та запобігти подальшим підтопленням території парку.

За підсумками виїзного засідання робоча група сформувала перелік обов'язкових до виконання доручень та рекомендацій для відповідальних служб:

• МКП «Миколаївводоканал» та КП «Миколаївські Парки»: у найкоротші терміни завершити невідкладні відновлювальні роботи та забезпечити належний благоустрій пошкодженої ділянки для ліквідації подальших екологічних ризиків;

• Адміністрації Заводського району: суттєво посилити контроль за дотриманням правил благоустрою та забезпечити належний санітарний стан територій, що безпосередньо межують із парком «Ліски»;

• Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу: забезпечити постійний нагляд за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у межах виявленої екологічної проблеми.

Петро-Павлівська церква в Матвіївці — один із небагатьох миколаївських храмів, що пережили революції, війни та радянський атеїзм і продовжують діяти донині.

Про історичні етапи становлення та реставрації цієї православної святині повідомив дослідник Юрій Федоренко у тематичній спільноті Південна Україна крізь віки.

Перша кам'яна церква на цьому місці з'явилася ще 1795 року — тоді Матвіївка була козацьким поселенням на березі Південного Бугу, що входило до складу Бугогардівської паланки. За адміністративним поділом Херсонської губернії 1886 року село входило до Гур'ївської волості Херсонського повіту, і вже тоді мало 366 господарств.

Наприкінці XIX століття населення Матвіївки стрімко зросло — у 1886 році тут мешкало 2108 осіб, а до 1916-го — вже 2783. Стара церква стала затісною для парафіян. На найвищому місці села, на пожертви громади, звели нову — величну, у класичному стилі. Сучасного вигляду храм набув 1914 року, коли його освятили в свято Святих Петра і Павла.

У радянські часи церкву закрили: спочатку будівля слугувала сільським клубом, потім складом. Під час німецької окупації 1941–1945 років приміщення знову зайняла релігійна громада — аж до 1964 року, коли її знову знято з реєстрації. Відтоді будівля використовувалася як шкільна спортивна зала, склад сипучих продуктів та пункт приймання склотари.

Відродження храму відбулося в роки перебудови справді народними зусиллями: місцеве підприємство безкоштовно виділило стройматеріали й техніку, а жителі Матвіївки самі білили, фарбували, прибирали і збирали пожертви. У 1988 році відбулося перше урочисте богослужіння в оновленій церкві. Після виходу України зі складу СРСР відбудували зруйновану дзвіницю, і церква відновила роботу.

У Миколаєві патрульні розгорнули масштабну профілактичну роботу серед водіїв мотоциклів, мопедів та електросамокатів для запобігання аварійним ситуаціям та припинення порушень Правил дорожнього руху. До рейдів залучили спеціалізовані мобільні екіпажі мотопатрульних, які мають вищу маневровість у міському потоці. Про це повідомляє пресслужба Патрульної поліції Миколаївської області у Telegram.

Під час спілкування з водіями інспектори нагадують їм про обов'язковість неухильного дотримання ПДР, правила безпечного маневрування та необхідність використання захисного спорядження, зокрема шоломів. Додатково правоохоронці роз'яснюють заходи правової відповідальності за правопорушення.

Як свідчить сезонний профіль дорожньо-транспортної обстановки в літній період, у червні на вулицях міста традиційно фіксується стрімке збільшення кількості двоколісного транспорту та засобів мікромобільності, що об'єктивно підвищує ризики травматизму і вимагає постійного нагляду з боку органів правопорядку.

У профільному відомстві наголошують на суворому дотриманні принципу невідворотності покарання: усіх водіїв, які ігнорують законні вимоги та створюють небезпеку для інших, патрульні безкомпромісно притягують до адміністративної відповідальності. У поліції закликають містян до взаємоповаги, адже загальна безпека на дорозі прямо залежить від поведінки кожного учасника руху.

На жителів Миколаєва та області чекає тиждень із мінливою хмарністю, періодичними короткочасними дощами та суттєвим потеплінням ближче до вихідних, коли стовпчики термометрів піднімуться до червневих +29°C. Про це повідомляє пресслужба Миколаївського обласного центру з гідрометеорології та сайт Укргідрометцентру.

Аналіз синоптичних карт виявляє невелику розбіжність у прогнозах на понеділок, 15 червня: у той час як республіканські фахівці очікують суху погоду в обласному центрі, регіональні метеорологи попереджають про ризик локальних гроз та дрібних опадів в окремих районах області.

У перші три дні робочого тижня температурні показники вдень утримуватимуться у комфортних межах, проте погодні умови будуть нестабільними через рух повітряних мас із заходу:

• 15 червня (понеділок): Очікується мінлива хмарність. За даними обласного гідрометцентру, місцями по області пройде невеликий короткочасний дощ, можлива гроза. Вітер західний, 7-12 м/с. Температура повітря вночі становитиме 12-17°C, вдень стовпчики термометрів покажуть 22-27°C (за даними центрального відомства, безпосередньо у Миколаєві вночі 14-16°C, вдень 23-25°C).

• 16 червня (вівторок): У регіоні утримається мінлива хмарність. Ніч мине без опадів, а ось у денні години синоптики прогнозують короткочасний дощ. Вітер залишиться західним, зі швидкістю 7-12 м/с. Температурні показники: вночі 14-16°C, вдень — від 23°C до 25°C.

• 17 червня (середа): Повністю сухий день. Опадів не прогнозується ні вдень, ні вночі. Вітер змінить напрямок на південно-західний та дещо вщухне — до 5-10 м/с. Стовпчики термометрів покажуть стабільні 14-16°C вночі та помірні 23-25°C удень.

Починаючи з четверга, повітряні потоки послабшають, що призведе до накопичення тепла та суттєвого підвищення денної температури:

• 18 червня (четвер): Мінлива хмарність. Протягом доби місцями по області очікується короткочасний дощ. Вітер перейде на північно-західний, його швидкість знизиться до 3-8 м/с. Попри опади, відбудеться різке потепління: вночі температура становитиме 14-16°C, а вдень повітря прогріється до 27-29°C.

• 19 червня (п'ятниця): Робочий тиждень завершиться сухою погодою без опадів як удень, так і вночі. Вітер північний, слабкий — 3-8 м/с. Показники температури повітря утримуватимуть літню спеку: вночі очікується 14-16°C, вдень термометри зафіксують максимальні 27-29°C.

У Миколаєві внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю мають можливість безкоштовно скористатися послугами парикмахерів — отримати якісну стрижку або фарбування волосся. Таку ініціативу на постійній основі реалізує соціальна навчальна перукарня, де під керівництвом досвідчених майстрів практикуются майбутні фахівці індустрії краси.

Про це повідомляється на офіційній сторінці Миколаївського вищого професійного училища технологій та дизайну у Facebook.

Проєкт успішно поєднує професійне навчання молоді із гуманітарною допомогою мешканцям міста, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Хто може скористатися послугами та як проходить практика

Днями студенти та студентки училища, які опановують професію «Перукар (перукар-модельєр)», провели черговий благодійний захід. Безоплатні перукарські послуги надали безпосередньо відвідувачам Міського територіального центру соціального обслуговування.

Цільовими клієнтами соціальної перукарні є:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);

• особи з інвалідністю;

• інші вразливі категорії громадян, які перебувають на обліку в органах соцзахисту.

Для учнів закладу профтехосвіти це можливість відпрацювати навички роботи з клієнтами, техніки стрижок та колористики у реальних умовах, що підвищує їхню кваліфікацію перед виходом на ринок праці.

Хто фінансує та підтримує роботу перукарні

Функціонування локації є результатом синергетичного партнерства між закладом освіти, громадським сектором та міжнародними донорами. Ініціатива діє в межах цільового проєкту «Відновлення роботи соціальної навчальної перукарні в місті Миколаєві».

Адміністративну та організаційну підтримку забезпечують:

• ДНЗ «Миколаївське вище професійне училище технологій та дизайну»;

• ГО «Добровільне формування цивільного захисту Миколаївської МТГ».

Сам захід вдалося реалізувати завдяки грантовій підтримці. Проєкт впроваджується у рамках програми «Єднання для громади», яку адмініструє громадська організація «ІСАР Єднання» за спільного фінансування Європейського Союзу та міжнародного благодійного фонду «Фундація Міндеру» (Minderoo Foundation).

Звертатись за адресами

• вул.Будівельніків, 18 ( р-н "Колос"),
• вул. Біла, 58 ( р-н Ліски),
• вул. Євгенія Логінова, 7А (Крилова р-н Ліски),
• вул. Марка Кропевніцького, 37 ( р-н Потьокінська - Пушкінська).

Кінбурнська коса — одна з найунікальніших природних територій України — вже понад чотири роки перебуває під російською окупацією. Перетворений загарбниками на закритий військовий плацдарм, заповідний півострів зазнав непоправних екологічних втрат через масштабні пожежі та мінне забруднення. Проте останніми місяцями ситуація для окупаційного контингенту суттєво ускладнилася: системні удари українських безпілотників створили для противника справжній логістичний локдаун, змушуючи його перекидати частину сил на інші напрямки.

Про поточний стан справ на окупованій території, стратегічні пастки та перспективи її визволення детально повідомляє Суспільне Миколаїв.

Геополітична пастка для портів та обстріли громад

Російські війська зайшли на територію Кінбурнського півострова у березні 2022 року з боку тимчасово окупованої частини Херсонщини. За словами речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука, коса залишається стратегічно важливою для росіян саме через її географічне розташування.

Окупувавши цей заповідний клаптик землі завдовжки близько 40 кілометрів, ворог установив контроль над значною ділянкою акваторії Чорного моря. Тут сходяться морські шляхи та виходи з найбільших південних портів України:

• Канали та фарватери Херсонського морського торгового порту;

• Морський торговельний порт «Миколаїв»;

• Спеціалізований морський порт «Ольвія»;

• Морський термінал «Ніка-Тера».

Через цей географічний чинник у портах Миколаївщини досі залишаються заблокованими десятки суден, частина з яких ходить під іноземними прапорами. Крім економічної блокади, Кінбурнська коса використовується загарбниками для регулярних артилерійських обстрілів цивільної інфраструктури Очаківської та Куцурубської громад.

Екологічна катастрофа та наслідки підриву Каховської ГЕС

До війни регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» (створений рішенням Миколаївської облради №16 від 15 жовтня 1992 року) був першим об’єктом такого типу в Україні. Тут росли найбільші в Європі поля диких червонокнижних орхідей та мешкали понад 4700 видів тварин.

Уже в середині квітня 2022 року на Кінбурні вирували масштабні лісові пожежі, які не вщухали тижнями. Рятуючись від вогню, дикі тварини намагалися подолати морем гігантські відстані. Місцевий житель Микола Черниш згадує, як до узбережжя біля Очакова припливла виснажена косуля, здолавши близько 10 кілометрів у відкритій воді:

«Уявіть, як були здивовані рибалки, коли помітили, що з відкритого моря шурує на них незнайома "риба". Виснажена та голодна ходить по базі відпочинку, заглядає в очі, відчуває — свої».

Екологічну ситуацію критично погіршив підрив росіянами Каховської ГЕС, внаслідок чого тонни води змили міни та вибухонебезпечні предмети в акваторію навколо коси. За оцінкою Дмитра Плетенчука, дії РФ є прямим екоцидом, а на відновлення заповідних територій знадобляться десятки років.

Спецоперації ГУР та дистанційний вогневий контроль

Українські Сили оборони регулярно завдають ударів по укріпленнях ворога на півострові. У травні 2024 року позиції окупантів з моря успішно атакували морські дрони СБУ «Sea Baby». У серпні того ж року спецпризначенці ГУР під час масштабного рейду розгромили укріплення росіян на позиціях «Кінбурнська фортеця», «морський вокзал» та біля «пам’ятника Суворову». Тоді ж українські бійці кілька разів встановлювали державний прапор на території коси.

Проте станом на червень 2026 року основна бойова робота перейшла у дистанційну фазу. Речник ВМС пояснює це військовою логікою:

«Там робота ведеться дистанційно, тому що висадка десанту — це найскладніший вид морських операцій. Без значного успіху на суходолі, який дозволяє фактично йти назустріч своїм військам, подібні операції не проводяться. Тому, відповідно, це лише робота наших підрозділів безпілотних систем — саме так».

Повністю змінити тактичну ситуацію на півострові без деокупації лівобережної частини Херсонщини складно, оскільки росіяни за роки окупації побудували там розгалужену систему інженерних фортифікацій.

Логістичний локдаун: чи залишають окупанти Кінбурн?

Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко зазначає, що протягом останніх тижнів українські сили організували для противника на півдні справжній логістичний локдаун. Автомобільні та залізничні шляхи, зокрема траса «Новоросія» та мости на Чонгарі, перебувають під безперервним вогневим контролем безпілотників, багато з яких уже оснащені елементами штучного інтелекту.

Через системні удари російська армія змушена переносити транспортування техніки суто на нічний час під прикриття мобільних вогневих груп. Це призводить до серйозного дефіциту постачання та безпосередньо б'є по підрозділах на Кінбурнській косі.

На тлі цих проблем партизанський рух «АТЕШ» 8 червня 2026 року оприлюднив інформацію, що російські військові нібито починають залишати позиції на Кінбурнській косі через втрати й брак постачання, а частину особового складу перекидають на Запорізький напрямок.

Речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин у коментарі журналістам зазначив, що командування не коментує дані партизанського руху, проте підтвердив стратегічні наміри армії:

«Я можу лише сказати, що Сили оборони України намагаються взяти під вогневий контроль логістичні шляхи на Херсонщині. А Кінбурнська коса має сухопутне сполучення через ТОТ Херсонщини, тому, можливо, так. І всі ці логістичні шляхи, усе вороже перевезення, ворожу логістику зараз Сили оборони України намагаються перерізати».

Перебування окупантів на косі додатково ускладнюється суворою специфікою самого заповідника. За словами Дмитра Плетенчука, там майже немає капітальної інфраструктури для переховування техніки, а природний рельєф із піщаними заметами робить логістику надскладною навіть для підготовленого транспорту.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda,  t.me/upravda,  instagram.com/yuzhka_newspaper

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda,  t.me/upravda

За перші п'ять місяців 2026 року споживчі ціни у Миколаївській області зросли на 7,7% порівняно з груднем попереднього року. У травні темпи загальної інфляції в регіоні дещо уповільнилися і становили 1,6% відносно квітня, проте за окремими категоріями товарів і послуг зафіксовано різкі цінові коливання.

Базою для аналізу слугують свіжі статистичні дані Головного управління статистики у Миколаївській області.

Аналіз показників виявляє глибокі диспропорції: у той час як одні критично важливі товари та послуги стрімко дорожчають, інші демонструють суттєве сезонне або ринкове падіння вартості.

Диспропорції продуктового кошика: що дорожчає, а що дешевшає

Продукти харчування та безалкогольні напої з початку року подорожчали загалом на 8,0%. Проте травнева динаміка всередині цієї групи є неоднорідною. Найбільша аномалія спостерігається у трьох категоріях: яйця, овочі та фрукти.

Яйця стали лідером травневого здешевлення — їхня вартість знизилася одразу на 23,2% порівняно з квітнем. Якщо розглядати ширший часовий проміжок, то порівняно з груднем 2026 року ціна на цей продукт впала на 25,1%.

З овочами ситуація протилежна. У травні ціни на них знизилися на 4,9%, проте через стрімке подорожчання на початку року (особливо в січні та лютому, коли місячний приріст складав 12,5% та 14,5% відповідно), загальний індекс порівняно з груднем минулого року залишається високим — 127,8% (рост на 27,8%).

Зміни цін на інші продукти у травні 2026 року (до квітня):

• Фрукти — подорожчали на 14,9% (з початку року зростання склало 27,9%);

• Гречані крупи — подорожчали на 18,7%;

• Хліб — подорожчав на 5,5% (загалом з початку року хліб і хлібопродукти зросли в ціні на 16,8%);

• Алкогольні напої та тютюнові вироби — подорожчали на 3,5%;

• Рис — подешевшав на 1,8%.

Стабільною залишається ситуація з м'ясом та м'ясопродуктами, ціни на які у травні зросли на 2,1%, повернувшись до незначного зростання після тримісячного падіння на початку року.

Транспортний стрибок та паливні тенденції

Найбільш помітною зміною у травні став різкий приріст вартості транспортних послуг. Загалом сфера транспорту за місяць додала в ціні 3,5%, а з початку року — 17,0%.

Головним чинником цього стрибка стало здорожчання проїзду в міському транспорті, який у травні зріс на 39,2%. Водночас індекс автодорожнього пасажирського транспорту за місяць зафіксовано на рівні 114,2% порівняно з квітнем.

Щодо палива та мастильних матеріалів, то після березневого піку, коли ціни за місяць підскочили на 11,6%, у травні ситуація дещо стабілізувалася — приріст становив лише 1,4%. Проте загальне подорожчання палива з початку року є відчутним і складає 26,7%.

Комунальні тарифи та сфера послуг

У житлово-комунальній сфері більшість тарифів для населення залишаються незмінними. Протягом січня-травня 2026 року зафіксовано абсолютну стабільність (індекс 100,0%) за такими позиціями:

• Водопостачання та каналізація;

• Електроенергія;

• Природний газ;

• Гаряча вода та опалення.

Єдиною послугою у цьому секторі, яка зазнала суттєвих змін у травні, стало прибирання та вивезення сміття — вартість цієї послуги зросла на 9,3%. Крім того, на 6,0% у травні підвищилася плата за оренду житла (фактична плата за житло), що вивело загальний показник зростання оренди з початку року на рівень 7,0%.

У сфері зв'язку тарифи у травні майже не змінилися (приріст 0,3%), проте за рахунок суттєвого підвищення у січні та лютому, загальна вартість послуг зв'язку з початку року зросла на 12,6%, а телефонних і телефаксових послуг — на 14,5%.

Одяг і взуття у травні продемонстрували зниження вартості на 2,6% (одяг подешевшав на 2,0%, взуття — на 3,4%), хоча загальний індекс до грудня минулого року все ще залишається вищим за стовідсоткову позначку (на 7,2%).

Миколаївський апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави для 53-річного водія, підозрюваного у скоєнні смертельної дорожньо-транспортної пригоди у стані сп'яніння.

Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Миколаївської обласної прокуратури.

За версією слідства, аварія сталася 23 травня 2026 року в Миколаєві. Підозрюваний, перебуваючи за керунком автомобіля у стані алкогольного сп’яніння, рухався проспектом Богоявленським. Проїжджаючи перехрестя на заборонний сигнал світлофора, водій здійснив наїзд на 36-річного чоловіка, який перетинав проїзну частину по пішохідному переходу на дозволений сигнал. Від отриманих важких травм потерпілий згодом помер у лікарні.

Раніше ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про тримання під вартою було відмовлено — суд першої інстанції застосував до фігуранта запобіжний захід у вигляді застави. Не погодившись із цим рішенням, прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва оскаржив його в апеляційному порядку. 11 червня 2026 року апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та повністю задовольнив апеляційну скаргу прокурора.

Дії водія кваліфіковано за ч. 3 ст. 286-1 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого). Санкція інкримінованої статті передбачає покарання:

• позбавлення волі на строк до 10 років;

• позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до 10 років.

Патрульні поліцейські Миколаєва одними з перших прибули на місце влучання ворожих безпілотників у житловому секторі міста, де оперативно надали домедичну допомогу пораненому чоловікові та допомогли евакуювати мешканців із небезпечної зони.

Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Патрульної поліції Миколаївської області.

Екіпажі поліції виїхали на виклик одразу після отримання повідомлення про вибух в одному з житлових районів міста. Прибувши на місце події, правоохоронці виявили пошкоджений приватний будинок та цивільних осіб, які потребували екстреної допомоги.

Спільно із небайдужими місцевими мешканцями патрульні допомогли людям залишити небезпечну територію. Крім того, одному з травмованих чоловіків правоохоронці надали невідкладну домедичну допомогу:

• зупинили кровотечу;

• наклали кровоспинний турнікет;

• наклали щільну тиснучу пов'язку.

Після стабілізації стану всіх постраждалих передали бригадам швидкої медичної допомоги.

У правоохоронному відомстві вкотре закликають містян суворо дотримуватися правил безпеки: під час обстрілів уникати перебування на відкритій місцевості та негайно прямувати до найближчого укриття.

Протягом 12 червня та в ніч проти 13 червня 2026 року на території Миколаївської області було зареєстровано дев'ять пожеж, три з яких виникли внаслідок бойових дій та падіння уламків ворожих безпілотників. Найбільш резонансний інцидент зафіксовано на транспортному підприємстві в Миколаєві, де через падіння уламків БпЛА пошкоджено інфраструктуру та техніку, а для перевірки території довелося залучати спецпідрозділи хімічного захисту.

Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Головного управління ДСНС України у Миколаївській області.

Для ліквідації всіх займань у регіоні залучалися 54 рятувальники та 12 одиниць спеціальної техніки.

Вранці 12 червня внаслідок падіння уламків збитих безпілотників руйнувань зазнав цивільний об'єкт в обласному центрі. Було пошкоджено будівлі транспортного підприємства та кілька автомобілів, а також виникла пожежа одного з транспортних засобів, яку оперативно ліквідували вогнеборці. Через специфіку загрози для обстеження території додатково залучались:

• фахівці радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) ДСНС;

• піротехнічний розрахунок рятувальної служби.

Окрім цього, через влучання боєприпасів та їхніх уламків у регіоні зафіксовано ще два займання екосистем на незначних площах. Зокрема, виникли пожежі сухої трави у самому місті Миколаєві, а також на території Миколаївського лісництва.

Паралельно із ліквідацією наслідків обстрілів, підрозділи ДСНС протидіяли побутовим пожежам у житловому секторі, де вогонь охопив квартири та приватні будинки у кількох районах області:

• У Миколаєві: рятувальники ліквідували пожежу побутових речей в одній із кімнат двокімнатної квартири на п'ятому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку. Займання загасили на площі 5 кв. м, вогнем пошкоджено вікна, майно та закопчено стіни.

• У Південноукраїнську (Вознесенський район): виникла пожежа у кімнаті квартири на восьмому поверсі восьмиповерхівки на площі 10 кв. м. Пошкоджено холодильник, стіл, килим та міжкімнатні двері.

• У Баштанському районі: зафіксовано дві великі пожежі у приватному секторі. У селищі Казанка та у місті Новий Буг горіли житлові будинки на площах 40 та 80 кв. м відповідно.

• У Миколаївському районі: вогнеборці ліквідували займання сухої трави на відкритій території на площі 300 кв. м.

• Також у цей період бійці ДСНС загасили палаючий мотоцикл Kanuni Savage.

Причини виникнення побутових пожеж наразі встановлюються фахівцями.

Унаслідок російських обстрілів Миколаївської області протягом минулої доби та в ніч на 13 червня поранення отримали троє цивільних громадян, ще одна дитина зазнала гострої реакції на стрес. Окупанти атакували регіон ударними безпілотниками типу «Shahed», новими дронами «Молнія» та FPV-камікадзе, завдавши руйнувань житловому сектору в обласному центрі та прибережних громадах.

Про це повідомляє офіційний Telegram-канал голови Миколаївської ОДА Віталія Кіма у ранковому зведенні щодо оперативної обставини станом на 07:00.

Наслідки повітряного удару в Миколаєві

Під час нічної атаки безпілотників «Shahed» в обласному центрі внаслідок бойової роботи та падіння уламків зафіксовано руйнування у приватному секторі. Через ворожий удар постраждали місцеві мешканці:

44-річна жінка — отримала поранення та була госпіталізована до медичного закладу. Станом на ранок суботи її стан оцінюється як стабільний, середньої тяжкості;

25-річний чоловік — зазнав травм, невідкладну медичну допомогу йому надали безпосередньо на місці події;

10-річний хлопчик — зазнав гострої реакції на стрес, медики стабілізували стан дитини на місці інциденту.

Також у місті внаслідок вибухів пошкоджено приватний житловий будинок.

Обстріли Миколаївського району новими типами БпЛА

Протягом дня зафіксовано інтенсивні удари по території Миколаївського району, де ворог дедалі частіше використовує малорозмірні швидкісні безпілотники:

Куцурубська та Заводська громади були атаковані двома ударними дронами типу «Молнія». У селі Благодатне внаслідок вибуху поранення отримав 35-річний чоловік. Постраждалого ушпиталили, його стан наразі стабільний, середньої тяжкості. У селі Дмитрівка вибуховою хвилею та уламками пошкоджено скління вікон у багатоквартирному житловому будинку (тут обійшлося без потерпілих).

Очаківська громада вчора ворог двічі атакував прибережну смугу та інфраструктуру за допомогою тактичних FPV-дронів. Загиблих чи поранених внаслідок цих ударів не зафіксовано.

Екстрені служби продовжують ліквідацію наслідків ворожих атак, на місцях влучань працюють профільні фахівці.

У суботу, 13 червня, мешканцям Миколаєва та області слід бути готовими до тимчасових відключень електроенергії. За інформацією «Миколаївобленерго», це пов'язано із проведенням планових ремонтних робіт на електромережах.

На сторінці енергопостачальної компанії опубліковані детальні списки адрес, де буде відсутнє світло в обласному центрі та області. Також вказано орієнтовний час початку та закінчення відключень, а також характер робіт, що проводитимуться.

Споживачам рекомендують заздалегідь ознайомитися з графіком та підготуватися до можливих незручностей.
Мешканці області можуть ознайомитись з графіками на офіційному ресурсі «Миколаївобленерго».

В мероприятии приняли участие секретарь Николаевского городского совета Дмитрий Фалько, заместитель начальника Николаевской ОВА Юрий Гранатуров, заместитель председателя Николаевского областного совета Денис Андреев, начальник управления здравоохранения горсовета Ирина Шамрай, председатель Почётного совета Ордена Святого Пантелеймона, заслуженный врач Украины, доктор медицинских наук и экс-министр здравоохранения Василий Князевич, представители медицинского сообщества и духовенства.

Орден Святого Пантелеймона — это ежегодная общественная награда, которая присуждается военным и гражданским медицинским работникам, волонтёрам и учреждениям здравоохранения за высокий профессионализм, гуманизм, самоотверженность и весомый вклад в развитие медицинской отрасли, а также сохранение жизни и здоровья людей.

В 2026 году Региональный совет рассмотрел десятки заявок, чтобы определить лучших в семи номинациях: «Лучший врач — эталон профессии», «Крепость здоровья», «Опора на линии жизни», «Сердце медицины», «Новатор года», «Образец служения обществу» и «Герой медицинского фронта».

Победителей и участников отбора наградили дипломами, почётными грамотами и благодарностями.

Представители городской системы здравоохранения одержали победу в двух номинациях:

• «Лучший врач — эталон профессии» — Владимир Базовкин, заведующий отделением анестезиологии с койками интенсивной терапии родильного дома №3;
• «Крепость здоровья» — КНП НГС «Городская больница №4», исполняющая обязанности директора Лариса Дергунова.

Также почётной грамотой Ордена Святого Пантелеймона был награждён коллектив КНП НГС «Городская больница №1».

Победители будут представлять Николаевскую область на всеукраинском финале конкурса, который состоится 27 июля в Киеве, в День святого Пантелеймона.

Источник

У Миколаєві триває ліквідація наслідків атаки ворожих дронів. Працівники району вже провели обстеження пошкоджень у приватному секторі. Про це повідомив Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич. 

Станом на зараз попередньо зафіксовано:

• 27 будинків пошкоджено, з них 2 – зруйновано;
• 18 покрівель зазнали ушкоджень;
• у 20 будинках вибито 89 вікон.

Представники управління державного архітектурно-будівельного контролю разом із фахівцями департаменту ЖКГ вже розпочали комісійні обстеження.

Нагадаємо, саме управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради проводить офіційне обстеження пошкодженого майна.

Подати заяву можна такими способами:

• Херсонське шосе, 48/8
• dabimk@mkrada.gov.ua
• 53-31-18, 53-31-25.